Court ruling № 76327053, 18.06.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

У Х В А Л А

18 червня 2018 року Справа № 804/4446/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: 51411, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. І.Сірка, буд. 98) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016 року по 31.05.2017 року включно;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенії за віком з 01.03.2016 року та виплатити заборгованість за період з 01.03.2016 року по 31.05.2017 року включно, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк".

Крім заявлених позовних вимог, позивач просить суд про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, в зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження неможливості сплати судового збору, позивач зазначає, що він не працює, єдиним джерелом для існування є пенсія, призначена за віком, яка з 01.03.2016 року по 31.05.2017 року взагалі не виплачувалась. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Павлоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинно правової допомоги позивача визнано належною особою до однієї з вразливих категорій осіб та надано безоплатну вторинну правову допомоги з призначення адвоката.

Сам факт звернення ОСОБА_1 до організації, яка надає безоплатну вторинну правову допомогу не може свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.

Таким чином, позивачем не надано та у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження майнового стану позивача, відповідно, неможливості сплати судового збору, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Натомість, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не працює, а єдиним джерелом для існування є пенсія, що підтверджується наявними у матеріалах адміністративного позову доказами, суд вважає за доцільне в порядку ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) - до ухвалення судового рішення у справі №804/4446/18.

Адміністративний позов поданий позивачем з підстави порушення його прав відповідачем.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку письмового провадження згідно частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 133, 171, 257, 260, 263Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження в адміністративній справі №804/4446/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Барановським Р.А.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) - до ухвалення судового рішення у справі №804/4446/18.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:

-документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інформацію щодо адміністративної справи № 804/4446/18 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua).

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Повідомити відповідача, що він, як суб'єкт владних повноважень, згідно із приписами п. 12 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України може отримати наявні у суду матеріали, які підлягають врученню відповідачу (зокрема - примірник позовної заяви та доданих до неї документів) - безпосередньо у суді (адреса: м.Дніпро вул. Академіка Янгеля, 4).

Ухвала про відкриття провадження по справі набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду в апеляційному порядку у випадках, передбачених п.5 та п. 10 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський