Court ruling № 76293359, 05.09.2018, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

05.09.2018Справа № 910/21370/14За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (боржник, скаржник) на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ДВС) при виконанні наказу у справі №910/21370/14, стягувач Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК"

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники:

від боржника (скаржника) - Круглов С.С. (представник за довіреністю);

від стягувача - Гурський Г.Ю. (представник за довіреністю);

від ДВС - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва було прийнято до розгляду указану скаргу, у якій скаржник просить суд зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Івана Сергійовича усунути порушення у виконавчому провадженні №56259161 та закінчити виконавче провадження відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Скарга мотивована тим, що всупереч вимогам закону, державним виконавцем було проігноровано заяву (направлену 30.05.2018, докази у справі) скаржника про закінчення виконавчого провадження № 56259161, та протиправно не винесено постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яка зазначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Скаржник (боржник) у судовому засіданні скаргу підтримував; представник стягувача (позивач) проти задоволення вимог скарги заперечував.

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Так, у провадженні ДВС перебуває виконавче провадження №56259161 з примусового виконання наказу у справі № 910/21370/14 від 22.04.2016 (том 3, а.с. 224).

Як убачається з матеріалів справи № 910/21370/14, у ній містяться два накази, видані у справі № 910/21370/14, а саме:

- наказ від 23.12.2014, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014, яке набрало законної сили 23.12.2014 (том 1, а с. 163);

- наказ від 22.04.2016, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016, яке набрало законної сили 07.04.2016 (том 3, а с. 102).

Щодо наказу від 23.12.2014, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014, то ухвалою суду від 21.03.2018 суд задовольнив заяву Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" про виправлення помилки в цьому наказі, виправив помилку шляхом зазначення вірної дати видачі наказу, строку пред'явлення до виконання та дати набрання наказом законної сили, і вказав, що дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/21370/14.

У подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 про задоволення заяви про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 було скасовано, а у задоволенні заяви - відмовлено повністю.

При цьому, у постанові від 29.05.2018 Київський апеляційний господарський суд встановив, що рішення суду у даній справі винесено 08.12.2014, повний текст складений - 12.12.2014, відтак, строк на його апеляційне оскарження був до 22.12.2014 включно. З апеляційною скаргою на рішення Відповідач звернувся 18.12.2014, а апеляційна скарга до суду першої інстанції надійшла 22.12.2014, тобто до спливу десятиденного строку на апеляційне оскарження. Відтак, видача судом першої інстанції 23.12.2014 наказу є порушенням норм процесуального права, адже рішення суду набрало законної сили 07.04.2016 (після прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови, якою рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 залишено без змін), а наказ мав бути виданий 20.04.2016 (дата повернення справи № 910/21370/14 до суду першої інстанції).

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд зробив висновок, що виданий судом першої інстанції 23.12.2014 наказ є таким, що виданий помилково, а боржник та стягувач не позбавлені права звернутися до суду першої інстанції в порядку ст. 328 ГПК України з відповідною заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Натомість, щодо наказу від 22.04.2016, то у тексті даного наказу відсутні посилання, що він був виданий на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 про задоволення заяви про виправлення помилки в наказі.

Натомість, наказ від 22.04.2016 був виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 - про що зазначено у тексті самого наказу, та у матеріалах справи відсутні докази, що рішення суду від 08.12.2014 або постанова від 07.04.2016 на підставі яких виданий виконавчий документ, скасовані чи визнані нечинними.

Також, матеріали справи не містять доказів, що наказ від 22.04.2016 був у порядку ст. 328 ГПК України визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, у ДВС були відсутні підстави закривати виконавче провадження згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, не скасоване та не визнано нечинним, а наказ від 22.04.2016 не визнавався судом таким, що не підлягає виконанню, тому підстав для задоволення скарги боржника на бездіяльність ДВС щодо не закриття виконавчого провадження суд не вбачає.

У випадку скасування або визнання нечинними рішення суду від 08.12.2014 та постанови від 07.04.2016, на підставі яких був виданий наказ, або у разі визнання наказу від 22.04.2016 судом таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 328 ГПК України, та у випадку не вчиненням ДВС дій по закриттю виконавчого провадженню, скаржник не позбавлений права на звернення суду з відповідною скаргою на бездіяльність ДВС.

Інші, не описані вище доводи скарги, судом також розглянуті, проте не враховуються, оскільки на результат розгляду скарги (відмова у вимогах скарги з наведених вище підстав) впливу не мають. Керуючись статтями ст.ст. 232-235, 342, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст складено 07.09.2018

Суддя Р.Б.Сташків