Court ruling № 76269607, 31.08.2018, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа № 153/109/17

Провадження №11-кп/772/670/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Любинецька-Онілова А. Г.

Доповідач: Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нагорняка Є.П.,

суддів: Ковальської І.А., Рупака А.А.,

із секретарем Міхневич І.А.,

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,

потерпілої ОСОБА_2,

її представника - адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4

та його захисника - адвоката Вітвіцького О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Вітвіцького О.Ю., потерпілої ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні Євчена Д.В. на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Безводне Ямпільського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, працює трактористом СТОВ «Нива» с. Безводне Ямпільського району Вінницької області, з середньою освітою, неодружений, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 129 КК України з призначенням покарання:

за ч.1 ст.125 КК України у виді ста годин громадських робіт;

за ч.1 ст.129 КК України у виді одного року обмеження волі;

на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання у виді одного року обмеження волі;

на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком один рік шість місяців з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.125 КК України, 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.129 КК України та 640 (шістсот сорок) гривень судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 5205 ( п'ять тисяч двісті п'ять) гривень 36 копійок судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги адвоката, всього 5845 (п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 36 копійок та на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судового збору,

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за вчинення ним наступного.

5 вересня 2016 року близько 06 години 45 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи по АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин щодо розподілу майна, маючи умисел на погрозу вбивством умисно, з метою залякування останньої, усвідомлюючи, що вчинені ним дії можуть викликати у ОСОБА_2 реальні побоювання за своє життя, під час словесної суперечки, почав погрожувати ОСОБА_2 вбивством, закрив її в приміщенні погреба та пішов до літньої кухні, яка конструктивно є однією будівлею з погребом. В літній кухні відкрутив шланг з редуктором з побутового газового балону почав випускати газ, при цьому продовжував словесно висловлювати погрози вбивством відносно ОСОБА_2 та її сина. За цих обставин, зокрема, почувши погрози вбивством від ОСОБА_4, гучний свист з газового балону та запах газу, ОСОБА_2, перебуваючи закритою в погребі, сильно налякалась, внаслідок чого у неї виникли реальні підстави побоюватись їх здійснення. У подальшому шляхом особистих зусиль ОСОБА_2, відчинила двері погреба, побоюючись за своє життя та життя свого сина, почала тікати до житлового будинку, однак, ОСОБА_4 схопивши її за верхній одяг, заштовхав до кімнати житлового будинку. Продовжуючи здійснювати погрози вбивством та діючи із прямим умислом та метою нанести тілесні ушкодження ОСОБА_2, наніс їй близько 3-4 ударів кулаками по спині, а також близько 10 ударів руками та ногами в область спини, плечей, рук і ніг, чим спричинив ОСОБА_2, тілесні ушкодження у вигляді садна по задній поверхні грудної клітини справа, в проекції 8-го та 9-го ребер, синців по тильній поверхні другого пальця правої кисті, по задній поверхні лівого передпліччя, у нижній третині, синців по передньо-зовнішній поверхні лівого стегна, які відповідно до висновку експерта №73 від 06.09.2016 по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані дії ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 було припинено лише після втручання ОСОБА_7, який намагався їх припинити та затримати ОСОБА_4 до приїзду працівників поліції. За таких обставин у потерпілої ОСОБА_2 були реальні підстави побоюватись здійснення ОСОБА_4 погроз вбивством.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Вітвіцький О.Ю. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким ОСОБА_4 виправдати за ч.1 ст. 125 та ч.1 ст. 129 КК України. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд розглянув кримінальне провадження неповно та однобічно, обвинувальний вирок побудований на неналежних та недопустимих доказах, покази потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7 не підтвердились жодними доказами та суперечать показанням інших свідків, в матеріалах провадження відсутня досудова доповідь стосовно обвинуваченого, відтак, вина ОСОБА_4 в злочинах, за які його засуджено, не доведена.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Євчен Д.В., не оспорюючи фактичних обставин вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, доведеності його вини та правильності кваліфікації його дій, просить вирок щодо нього в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 та призначити покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком 200 годин, за ч.1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, просить змінити вирок в частині вирішення цивільних позовів та призначенні покарання. Зазначає, що при призначенні покарання, суд першої інстанції невірно звільнив ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній не визнав свою вину, не розкаявся, вчинив злочин загальнонебезпечним способом, а тому просить ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді 1 року виправних робіт, за ч.1 ст. 129 КК України - у виді 2 років обмеження волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі, цивільний позов задовольнити повністю, стягнути з обвинуваченого на її користь шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 125 КК України в розмірі: 222, 62 грн матеріальної шкоди, 30000 грн моральної шкоди, 5000 грн у відшкодування судових витрат на правову допомогу адвоката, а також стягнути шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 129 КК України в розмірі: 50000 грн моральної шкоди, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 640 грн, судові витрати у вигляді правової допомоги адвоката у розмірі 5000 грн.

Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката Вітвіцького О.Ю., які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілої, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, заперечив проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту та поклався на розсуд суду в частині вирішення питання цивільного позову потерпілої, потерпілу ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали свою апеляційну скаргу та прокурора і заперечили проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, підстав для задоволення всіх апеляційних скарг колегія суддів не знаходить.

Суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні докази, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_4 в умисному легкому тілесному ушкодженні та у погрозі вбивством, оскільки у потерпілої були реальні підстави побоюватись за своє життя, належним чином вмотивувавши своє рішення у вироку.

Такий висновок ґрунтується на досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказах, зокрема, чіткими, детальними та послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, експерта ОСОБА_22, заявою від 05.09.2016, яка зареєстрована Ямпільським ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області вх. №1498 від 05.09.2016, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.10.2016, протоколом та відтворенням відеозапису слідчого експерименту від 11.01.2017, висновком експерта №73 від 06.09.2016, який відповідає вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України.

Суд вірно визнав недопустимими доказами фактичні дані, отримані із показань свідка ОСОБА_14 в частині пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які стали йому відомі під час здійснення кримінального провадження, визнав неналежним доказом фактичні дані, отримані із показань свідка ОСОБА_23, який пояснив, що він не знайомий із жодною із сторін і йому невідомі будь-які обставини цієї події, також визнав недопустимим доказом фактичні дані, що містяться у звукозаписах телефонних дзвінків на спец. лінію 102, які надійшли до Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області 05.09.2016, оскільки до нього не додано письмового підтвердження факту надання протилежній стороні доступу до цього матеріалу відповідно до ч.9 ст.290 КПК України.

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 129 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд, на переконання колегії суддів, дотримався вимог ст. ст. 50, 65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має постійне місце роботи, стійкі соціальні зв'язки, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а тому вважати призначене йому покарання як окремо за кожен злочин, так і за їх сукупністю, надто м'яким підстав немає.

Щодо досудової доповіді, то відповідно до п.6 ч.3, ч.5 ст. 314 КПК України вирішення питання про складання представником органу пробації досудової доповіді є правом, а не обов'язком суду.

Цивільний позов потерпілої вирішений судом згідно вимог ст. 128 КПК України, ст. ст.23, 1167 ЦК України і підстав для збільшення його розміру немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Вітвіцького О.Ю., потерпілої ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні Євчена Д.В. залишити без задоволення, а вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (підписи)

Нагорняк Є.П. Рупак А.А. Ковальська І.А.

Згідно з оригіналом: