Decision № 7625927, 28.11.2008, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа №2-4442/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2008 року Центрально-Міський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого - судді Затолочного B.C.,

при секретарі Морозовій Н.М.,

за участю:

- позивача та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Центрально-Міської районної у місті ради про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння дійсним та визнання права власності на домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Центрально-Міської районної у місті . ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння та визнання права , власності на домоволодіння.

Позов, на задоволенні якого в ході судового розгляду наполягали позивач та його представник, обґрунтований тим, що позивач придбав на підставі письмової угоди домоволодіння № 40 по вул.. Мерецкова в м. Кривому Розі. Договір не вдалося посвідчити нотаріально у зв'язку зі смертю продавця ОСОБА_4, хоча він свої зобов'язання з оплати придбаного майна виконав. Позивач просить поновити йому пропущений з поважних причин строк на звернення за судовим захистом, визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння та визнати за ним право власності на придбане нерухоме майно.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, надіславши до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника у зв'язку з визнанням позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав і інтересів інших осіб, суд вважає за можливе задовольнити позов на підставі частини 4 статті 174 ЦПК України.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого першою Криворізькою нотаріальною конторою 01 жовтня 1964 р. купила в особисту власність домоволодіння - житловий будинок № 40 з надвірними спорудами по вул. Нижня Антонівка у м. Кривому Розі. У подальшому вул. Нижня Антонівка у м. Кривому Розі було перейменовано на вул. Мерецкова. Право особистої приватної власності ОСОБА_5 на це домоволодіння зареєстроване в комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» 19 жовтня 1964 p., записано в реєстровій книзі № 75-12, сторінка № 12, запис № 17868, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20517917. (ОСОБА_6 додається до позовної заяви).

01 березня 1999 року між позивачем та ОСОБА_5, яка на той час змінила прізвище на ОСОБА_4, була досягнута домовленість про те, що позивач купує, а вона продає належний їй житловий будинок № 40 по вул. Мерецкова у м. Кривому Розі. З цією метою позивач попередньо оплатив ОСОБА_4 узгоджену ними вартість житлового будинку у розмірі 30000 грн., що було засвідчено ОСОБА_4 в договорі купівлі-продажу, складеному в присутності свідків. Відповідно домовленості ОСОБА_4 повинна була протягом 1 місяця підготовити документи, необхідні для нотаріальної реєстрації договору купівлі-продажу житлового будинку. Договір не вдалося нотаріально посвідчити у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 20 березня 1999 р.

Обставини укладення договору підтверджуються текстом дослідженого судом договору, а також показаннями свідка ОСОБА_6, допитаного судом.

На день смерті ОСОБА_4 в будинку ніхто з її рідних чи інших осіб не проживав. В різний час особи, з якими ОСОБА_4 знаходилась в родинних відносинах, були зняті з реєстрації за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мерецкова, буд. № 40. Останнім був знятий з реєстрації за цією адресою син ОСОБА_4 - ОСОБА_7, який помер 10 березня 2006 Р-

Заповіт на вищезазначене нерухоме майно ОСОБА_4 у разі своєї смерті не

складала. Осіб, котрі б мали право набуття права власності на буд. № 40 по вул.

Мерецкова у місті ОСОБА_1, який належив ОСОБА_4 до 20 березня 1999 p.,

немає. Будинок № 40 по вул. Мерецкова у м. Кривому Розі не визнавався в якості

відумерлої спадщини.

Вищезазначені факти та обставини підтверджені показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_6, свідоцтвами про смерть, листами нотаріальної контори, записами в домовій книзі.

Позивач обґрунтовано вважає, що укладений між ним та ОСОБА_4 01 березня 1999 року договір купівлі-продажу домоволодіння є правочином, який покладав на нього та ОСОБА_4 договірні зобов'язання, передбачені нормами цивільного права, що випливають з договору купівлі-продажу, а саме:

Згідно з договором одна сторона - продавець ОСОБА_4 зобов'язувалася передати

майно у власність другої сторони - покупця ОСОБА_3 ОСОБА_3, як покупець,

. зобов'язувався прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто зміст

договору свідчить про його відповідність поняттю та суті договору купівлі-продажу,

Визначеному ст. 655 Цивільного кодексу України.

Відповідно договору ОСОБА_4 продала належне їй на праві особистої власності домоволодіння, тобто товар, який був у продавця на момент укладення договору, що відповідає вимогам ст. 656 ЦК України щодо предмету договору купівлі-продажу.

Оскільки відповідно договору ОСОБА_3 сплатив продавцю у повному розмірі узгоджену вартість належного йому майна (домоволодіння), він виконав покладені на нього зобов'язання.

При укладенні договору купівлі-продажу домоволодіння дії позивача та ОСОБА_4 були спрямовані на набуття, зміну і припинення цивільних прав та обов'язків, реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором. їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Позивач та ОСОБА_4, як особи, що вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином договір між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про купівлю-продаж житлового будинку відповідає статтям 202, 203, 206, 207, 208, 657 ЦК України щодо поняття правочину, загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форми правочину, вимог до письмової форми правочину та окремих договорів купівлі-продажу.

Укладений між позивачем та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу домоволодіння з причини смерті продавця не був нотаріально посвідчений і державно не зареєстрований.

У зв'язку з цим позивач не зміг набути передбаченого статтями 316-319, 325 ЦК України права власності на майно і тому позбавлений можливості здійснювати право власності.

Відповідно ч. 1 ст. 220 ЦК, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Оскільки укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 01 березня 1999 року договір купівлі-продажу домоволодіння № 40 з надвірними спорудами по вул. Мерецкова у м. Кривому Розі фактично відбувся і є дійсним, це свідчить про наявність передбачених статтею 328 ЦК підстав набуття мною права власності на вищезазначене нерухоме майно.

Раніше з позовом до суду з вимогою про захист свого цивільного права позивач не звертався у зв'язку з виїздом в 1999 році для працевлаштування за освітою і спеціальністю за межі України - в м. Мозирь Гомельської області Республіки Білорусь, де знаходився та працював в якості викладача вищого учбового закладу до серпня 2008 року, після чого повернувся до постійного місця проживання у місто ОСОБА_1 Ріг. Це підтверджується відомостями, які містяться в його паспорті та трудовій книжці. Таким чином позивачем пропущена позовна давність з поважних причин, тому є достатні підстави для захисту судом мого порушеного права.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 2, 11, 12, 15, 16, 316-319, 325, 328,376, 392,1266 ЦК України (в редакції 2004 р.) суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Центрально-Міської районної у місті ради про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння дійсним та визнання права власності на домоволодіння задовольнити повністю.

Поновити позивачу пропущений строк позовної давності для пред'явлення позову про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння - житлового будинку № 40 з надвірними спорудами по вул. Мерецкова у м. Кривому Розі дійсним та визнання права власності на це домоволодіння.

Визнати укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 01 березня 1999 року договір купівлі-продажу домоволодіння - житлового будинку № 40 з надвірними спорудами по вул. Мерецкова у м. Кривому Розі дійсним.

. Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_3 на житловий будинок «А-1» загальною площею 28,2 кв. м, житловою площею 17,6 кв. м, вартістю 6743 грн. за адресою: м. Кривий ріг, вул.. Мерецкова, 40.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.