Decision № 76217664, 03.09.2018, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Справа № 462/2365/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Кирилюк А.І.

при секретарях Гула М.І., Фрейдун А.М.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування розпорядження та права власності на квартиру громадян, визнання права власності на квартиру,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, який уточнював, у якому просить скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 1503 від 31.12.2004 року «Про передачу квартир у власність громадян», скасувати право власності на квартиру громадян та визнати право власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. Свої вимоги мотивує тим, що про порушення своїх майнових прав позивач дізнався 18.05.2017 року з відповіді Залізничної районної адміністрації № 32-2574, де йому було надано розпорядження Залізничної районної адміністрації від 31.12.2004 року №1503 та список громадян, яким передаються у власність квартири житлового фонду Львівської міської ради по Залізничному району. В списку осіб не зазначено оскільки райадміністрація знеособила дані та не надала інформацію, хто саме набув у власність квартиру АДРЕСА_1. Саме з даної відповіді позивач зрозумів, що невідомі громадяни шляхом шахрайстві заволоділи його квартирою, яка перейшла останньому у власність від батьків по спадкуванню. У зв'язку із чим позивач змушений був звернутись до суду із позовом, який просить задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив такий задовольнити, з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача - ОСОБА_3 позов заперечила, покликаючись на безпідставність такого, у зв'язку із чим, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності відповідачів та їх представників, які у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Судом було відмовлено в задоволенні клопотань позивача, про витребування інвентарізаційної та спадкової справ, у зв'язку з невідповідністтю таких ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 1 ч.1 ст. 16 ЦК України встановлено спосіб захисту цивільного права шляхом його визнання.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частки, ОСОБА_5 у розмірі 1/8 частки, ОСОБА_4 у розмірі 1/16 частки, ОСОБА_5 у розмірі 1/16 частки та ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частки./а.с.72-75/

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму».

Приватизація квартир у будинках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володільцем) будинку. Наймачі, які проживали у квартирах до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир.

Одноквартирні будинки, а також квартири в будинках, включених до планів ремонту, можуть бути приватизовані до його проведення за згодою наймачів з наданням їм відповідної компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 даного Закону України, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Так, згідно розпорядження Залізничної районної адміністрації від 31.12.2004 року №1503 та списку громадян, яким передаються у власність квартири житлового фонду Львівської міської ради по Залізничному району було передано квартиру АДРЕСА_1, що стверджується з витягу із відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого, вказана квартира передана ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності./а.с.74-75/

Також встановлено, що стверджується свідоцтвами про смерть ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. /а.с.10-12/

Суд критично ставиться до тверджень позивача та його представника про те, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після смерті вище вказаних осіб, як їх єдиний родич, у зв'язку із чим спірна квартира повинна бути передана безпосередньо йому у власність, адже такі доводи жодним чином не підтверджуються.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки усі доводи сторони позивача жодним чином документально не підтверджені, з поданих документів суд позбавлений встановити підставність заявлених вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, на користь позивача також слід покласти обов'язок сплати судового збору у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ: 04056084, адреса: Адреса: 79022, м. Львів, вул. Виговського, буд. 34), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), ОСОБА_6 (АДРЕСА_1) про скасування розпорядження Залізничної Районної адміністрації від 31.12.2004 року №1503 «Про передачу квартир у власність громадян», скасування права власності на квартиру громадян, визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.09.2018 року

Суддя (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя