Court ruling № 76185388, 03.09.2018, Odesa District Administrative Court

Справа № 1540/4413/18

УХВАЛА

03 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекарт-Прилад» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить застосувати заходи реагування до ТОВ «Телекарт-Прилад» шляхом зобов'язання зупинити виконання робіт з технічного обслуговування об’єктів підвищеної небезпеки; експлуатації устаткування і обладнання; робіт в приміщеннях та дільницях підприємства.

Вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 цього Кодексу, у зв’язку із чим позов підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, зважаючи на те, що згідно п.13 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, штатний розпис і кошторис апарату Держпраці затверджуються Головою Держпраці за погодженням із Мінфіном, і задля опрацювання платіжного доручення Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області необхідний час.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження тощо.

В свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В той же час, з огляду на позовні матеріали, суд позбавлений можливості надати оцінку майновому стану позивача, оскільки в обґрунтування вищевказаного клопотання позивачем не надано жодного доказу.

Та обставина, що позивач утримується за рахунок Державного бюджету України, сама по собі не є тією обставиною, яка свідчить про неможливість сплати судового збору.

Крім того, з огляду на положення ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору, у зв’язку із чим останнє задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1762 грн., – за подачу суб’єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову із 1 вимогою немайнового характеру, згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держпраці в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекарт-Прилад» про застосування заходів реагування – залишити без руху, надавши п’ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк