№ 76162709, 22.08.2018, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/594/18

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –ОСОБА_1,судді –ОСОБА_2,судді –ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» до Головного спеціаліста ВДК та НБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області ОСОБА_4, Головного спеціаліста ВДК та НБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області ОСОБА_5, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправним та скасування розрахунку до акту, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року ПСП «Каїсса» звернулось до суду з позовом до Головного спеціаліста ВДК та НБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області ОСОБА_4, головного спеціаліста ВДК та НБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області ОСОБА_5 у якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок до акту №021215 від 02.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог було заначено, що відповідачем було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача, за результатами якого встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: виявлено що повна маса автомобіля становить 47,2 т при нормативно допустимих 40 т, про що складено акт та спірний розрахунок. Позивач вважає зазначений розрахунок незаконним у зв’язку з непроведенням відповідачем зважування транспортного засобу під час проведення контролю.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у пункті габаритно - вагового контролю на а/д М-06 ОСОБА_1 – Чоп км. 86 проведено перевірку транспортного засобу марка DAF номерний знак НОМЕР_1, причіп RINNEN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ПСП «Каїсса», ідентифікаційний код 14115089, про що складено ОСОБА_6 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №021215. ОСОБА_6 підписаний посадовими особами, що проводили перевірку та водієм транспортного засобу ОСОБА_7 Пояснень водія про причини порушення ОСОБА_6 не містить.

Відповідно до Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №021215 від 02.01.2018 року проведено документальний габаритно-ваговий контроль.

В результаті проведення габаритно-вагового контролю головним спеціалістом ВДК та НБТ Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області ОСОБА_4 складено акт про перевищення транспортним засобом вагових параметрів №021215 від 02.01.2018 року, відповідно до якого фактична повна маса транспортного засобу складає - 47,200 т., при нормативно допустимих 40 т..

Позиція апелянта полягає в тому, що під час здійснення контролю відповідачами фактично не зважувався транспортний засіб та відсутня відповідна квитанція.

Колегія суддів не погоджується з такою думкою апелянта у зв’язку з наступним.

Факт перевищення транспортним засобом вагових параметрів встановлений відповідачами 1, 2 на підставі документів, наданих водієм транспортного засобу. Так відповідно до товарно-транспортної накладної №01/01-1 від 01.01.2018 року водій транспортного засобу марки DAF XF 95.430, ВТ 9821 АХ, напівпричіп-цистерна Rinnen TP4 ВТ 8231 ХТ ОСОБА_7, здійснював перевезення рідкого вантажу – олія рафінована дезодорована масою брутто 47,200 тонн з м. Каховки Херсонської області до смт. Торчин, Волинської області, відправником вантажу - ТОВ «ВВВВ», автомобільним перевізником – ПСП «Каїсса».

Зазначена ТТН посвідчена печаткою вантажовідправника та підписами відповідних посадових осіб. Правильність даних зазначених у ТТН позивачем не заперечується та не спростовується матеріалами справи.

На підставі вказаних актів та довідки відповідачем складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №021215 від 02.01.2018 року. Відповідно до розрахунку платнику – ПСП «Каїсса» за порушення вагових обмежень нарахована до сплати сума у розмірі 570,00 євро, що згідно з даними НБУ станом на 02.01.2018 року складало 19092,45 грн..

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пп.5-1 п.2 Порядок №879).

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (пп.11 п.2 Порядок №879).

Як зазначалося вище, відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №021215 від 02.01.2018 року перевірка проводилася способом визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, а саме документальним, що не передбачає зважування транспортного засобу, оформлення та видачу квитанції автомобільному перевізнику за результатами габаритно-вагового контролю. Тобто зазначеними нормами закону не передбачено обов’язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зваження транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

З наведеного слідує, що відповідач при проведенні перевірки не порушив вимоги чинного законодавства та правила Порядку №879.

Щодо розміру плати за проїзд, що була визначена позивачеві на підставі оскаржуваного розрахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту встановлено у п.30 Порядку №879.

Відповідно до п.30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

При цьому, згідно з п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Буквальний зміст п.31-1 Порядку №879 дає підстави стверджувати, що плата за проїзд визначається виходячи з пройденої відстані або відстані, яку перевізник має намір проїхати.

Таким чином, при проведенні розрахунку №021215 враховувалося: Рзм 0,2 (великовагові транспортні засоби з параметрами від 44 до 52 тонн – ставка плати за кожен кілометр відстані становить 0,2 євро) + Рнв 0 (не визначалась, оскільки проводився документальний габаритно-ваговий контроль) + Рг 0 (не визначалось, оскільки проводився габаритно-ваговий контроль) * В 950 км. (відстань перевезення становила 950 км.) * 3 (коефіцієнт збільшення плати від 10% до 40% К + 3, у даному випадку перевищення параметрів від нормативу становить 18%, тобто (0,2+0+0)*950*3 - 570,00 євро.

Отже, судом не встановлено порушень у складенні спірного розрахунку.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» – залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27 серпня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2