Decision № 76161689, 10.08.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2018 року № 826/4825/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Осадчого О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Українська міжнародна торгівельна компанія»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська міжнародна торгівельна компанія» (далі - позивач/ ТОВ «УМКТ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт проведення камеральної перевірки від 08.11.2017 №14627/26-15-12-06-20/36046631;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 №0051371206.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що контролюючий орган здійснюючи камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем єдиного податку з юридичних осіб діяв не у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головний управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «УМКТ» (ЄДРПОУ 36046631) за грудень 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «УМКТ» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за грудень 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної камеральної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві складений акт від 08.11.2017 №14627/26-15-12-06-20/36046631 (далі - акт перевірки) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 №0051371206, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 20844,95 та 30% в сумі 77489,19 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення та акт перевірки протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві відповідно до статті 76 та відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України було проведено камеральну перевірку з питання дотримання підприємством граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період грудень 2015 року про що зазначено у вступній частині акта перевірки.

В період грудня 2015 року, за який проводилась камеральна перевірка дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, були чинними та діяли норми ПК України, які передбачали наступне.

За змістом п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи і яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, на підставі наведених норм Податкового кодексу України до 01.01.2017 року предметом камеральної перевірки могла бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

При цьому, своєчасність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.01.2017року не була та не могла бути предметом камеральної перевірки, а вказана обставина перевірялася шляхом проведення документальних перевірок платників податків, порядок проведення яких відмінний від порядку проведення камеральних перевірок, які за змістом п.76.1 статті 76 ПК України, проводяться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, а також при яких не обов'язкова згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки.

Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (набрав чинності з 01.01.2017 року) підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнений абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, законодавець чітко вказав та фактично підтвердив неможливість проведення шляхом камеральних перевірок з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до набрання чинності Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року .

Законом № 1797-VIII ст. 76 ПК України доповнено пунктом 76.3, відповідно до якого, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Наведене свідчить про те, що з 01.01.2017 року значно розширено та спрощено повноваження податкового органу шляхом надання йому права на проведення камеральних перевірок, зокрема і на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з врахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), тоді як до набрання чинності змін, внесених до ПК України Законом № 1797-VIII, таке право контролюючого органу обмежувалося 30-денним строком, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України.

Відтак, лише з 01.01.2017 контролюючий орган набув права проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягали наданню платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних.

Натомість, події грудня 2015 року неможливо було перевіряти з використанням чи за допомогою прогнозованих змін до законодавства, які згодом були прийняті та фактично вступили в силу з 01.01.2017, адже таких на момент виписки податкових накладних чи станом на дату їх реєстрації в ЄРПН ще не було.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Сумуючи викладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом камеральна перевірка проведена з порушенням наведених вище вимог законодавства.

Оскільки, спірне податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 №0051371206 прийняте на підставі висновків камеральної перевірки, яка проведена з порушенням вимог законодавства, суд вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки від 08.11.2017 №14627/26-15-12-06-20/36046631, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У відповідності до пункту 86.2. статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 2 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745), згідно з яким - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Враховуючи викладене, суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування акта камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 08.11.2017 №14627/26-15-12-06-20/36046631 задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжнародна торгівельна компанія" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві№0051371206 від 28.11.2017р.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 31.08.2018.

Суддя С.К. Каракашьян