Court ruling № 76159741, 23.08.2018, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/4065/15-ц

6/0203/99/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська, в складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Булеці А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи – ОСОБА_1, ОСОБА_2, про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вказане подання, в обґрунтування якого зазначено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №50873917 з примусового виконання виконавчого листа у справі №203/4065/15-ц, виданого 02.03.2016 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики. 18.04.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена боржнику. Боржником на момент подання вказаного подання вимоги виконавчого документа не виконано. Також 26.04.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, на підставі якої до Державного реєстру заборон внесено відповідні обтяження. 19.05.2016 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. Згідно інформації Державної прикордонної служби ОСОБА_2 перетинав кордон України 04.04.2018 року, в?їзд з м.Тель-Авів, та за період з 02.03.2016 року до 15.08.2018 року боржник один раз перетнув кордон на в?їзд в Україну. З огляду на це, посилаючись на невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку, не подання відомостей про його майновий стан, наявне майно, не явку до державного виконавця та, таким чином, ухилення від виконання своїх зобов’язань, державний виконавець просив обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань, покладених на нього виконавчим листом від 02.03.2016 року.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання державний виконавець не з’явився. В зв’язку з чим, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності представника виконавчої служби та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в поданні доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Пунктом 19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Частиною 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник зобов’язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Таким чином, відповідно до зазначених вище положень закону, тимчасове обмежено боржника у праві виїзду за межі України є одним і заходів примусового виконання судового рішення та може бути застосоване судом в разі ухилення останнього від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, зокрема обов’язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як встановлено судом та вбачається з наданих до подання документів, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №50873917 з примусового виконання виконавчого листа у справі №203/4065/15-ц, виданого 02.03.2016 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 6124853 грн. 06 коп.

18.04.2016 року державним виконавцем за заявою стягувача було винесено постанова про відкриття виконавчого провадження. 26.04.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, на підставі якої до Державного реєстру заборон внесено відповідні обтяження.

У наданий боржнику строк для самостійного виконання рішення, останнім рішення не виконано, у відповідності до обов’язків, встановлених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» декларацію про майно та доходи не надано, будь-яких дій, спрямованих на виконання судового рішення не здійснено.

Вжитими державним виконавцем заходами факт наявності доходів та майна у боржника не встановлено.

Крім того, згідно копії заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №50873917, останній згідно розписки ознайомився із зазначеними матеріалами 01.09.2016 року. Таким чином, боржнику було відомо про існування виконавчого провадження про стягнення з нього заборгованості за виконавчим листом.

Також згідно отриманої державним виконавцем інформації Державної прикордонної служби ОСОБА_2 перетинав кордон України 04.04.2018 року через пункт пропуску Бориспіль-D за документом FM 163124, в?їзд з м.Тель-Авів.

Виходячи із наведеного, та оцінивши в сукупності докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, отримавши у борг значні кошти, тривалий час ухиляється від їх повернення власнику – стягувачу ОСОБА_1, чим порушує його права. Разом із тим, навіть після прийняття судом рішення, яким з ОСОБА_2 стягнуто кошти, останній не вчинив жодних дій щодо його виконання.

З огляду на це, враховуючи невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку, не подання декларації про його майновий стан та не виконання інших обов’язків, визначених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», не встановлення державним виконавцем вжитими належними заходами наявності у боржника іншого майна та доходів на які можливо звернути стягнення, враховуючи той факт, що боржнику відомо про існування виконавчого провадження щодо стягнення з нього заборгованості, перебування боржника за межами України тривалий час, суд приходить до висновку, що наведені вище обставини свідчать про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань, що ускладнюють виконання судового рішення.

За вказаних вище обставин, суд вважає подання державного виконавця обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

В свою чергу ч.1 ст.157 ЦПК України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18,19 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в’їзду в Україну громадян України», ст.ст.2,5,12,13,76-81,157,247,441 ЦПК суд, -

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи – ОСОБА_1, ОСОБА_2, про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон – задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого: 49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька,54/13, РНОКПП НОМЕР_1, документ FM 63124) у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання в повному обсязі вимог виконавчого листа №203/4065/15-ц, виданого 02 березня 2016 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 14 лютого 2013 року, яка утворилась станом на 06 липня 2015 року, в сумі 6124853 грн. 06 коп.

Ухвала може оскаржена державним виконавцем, який вніс подання, сторонами виконавчого провадження та іншими зацікавленими особами шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Строк пред’явлення ухвали для виконання три роки – до 23 серпня 2021 року включно.

Суддя С.Ю.Казак