Court ruling № 76135487, 30.08.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 серпня 2018 року м. Київ № 826/9264/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області Герасименка Павла Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуки», третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,

У С Т А Н О В И В :

Керівник Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області Герасименко Павло Вікторович звернувся в інтересах держави до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуки», третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуки» на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 8835,15 грн., що еквівалентно сумі 265,86 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, станом на 10.02.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та доданими матеріалами, що надсилався на адресу ТОВ «Жуки», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з довідкою про повернення «організацію не зареєстровано, немає договору».

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області 10.02.2018 на автодорозі М-01 (Київ - Чернігів - Н. Яриловичі) - 124 км здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягача) марки DAF модель XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпом GROENEWEGEN, модель DRO 12-27, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ТОВ «Жуки».

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю 10.02.2018 складено акт № 0020545 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. Фактична повна маса транспортного засобу становить 38,015 т, при допустимій 40 т; нормативно допустиме осьове навантаження становить: 11; 11; 7,33; 7,33; 7,33 т, а фактичне - 7,095; 13,555; 5,75; 5,48; 6,125т.

Також, перевезення здійснювалося без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України.

До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.02.2018, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 265,86 євро. Розрахунок проведений відповідно до затвердженої формули, а саме: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де (П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну +1 за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, в кілометрах; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у її п'ятикратному розмірі). Обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить: П = 0,42 х 211 х 3 = 265,86 євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, станом на 10.02.2018 на день проведення розрахунку станом на 10.02.2018, курс гривні до євро складав 33,2324.

Ураховуючи те, що плата за проїзд несплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, Керівник Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області Герасименко Павло Вікторович звернувся до суду з даним позовом.

Підставою для звернення до суду в інтересах держави органу прокуратури стала відсутність в уповноваженого органу (Укртрансбезпеки) відповідно до вимог чинного законодавства подавати позовні заяви про примусове стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування.

Суд, вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

При цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Положеннями ст. 46 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Визначений вказаною нормою перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень є вичерпним.

Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

За змістом ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Так, п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підп. 15, 27 п. 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно - вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Таким чином, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно - вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених норм процесуального законодавства свідчить про те, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17.

Варто звернути увагу на ст. 1 Господарського кодексу України, якою визначено, що саме Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік справ, які відносяться до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, з урахуванням положень діючого законодавства України, суд вважає, що спір у справі між сторонами виник поза межами публічно - правових правовідносин, а отже, віднесений до юрисдикції відповідного господарського суду.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Також, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу його право на звернення з вказаним позовом до відповідного господарського суду.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись статтями 5, 46, 238, 241 - 243, 248, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.Провадження в адміністративній справі за позовом Керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області Герасименка Павла Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуки», третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом закрити.

2. Роз'яснити позивачу його право на звернення з вказаним позовом до відповідного господарського суду.

3. Повернути Керівнику Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області Герасименку Павлу Вікторовичу (ЄДРПОУ НОМЕР_3, вул. АДРЕСА_1) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), що сплачений відповідно до платіжного доручення № 1279 від 01.06.2018, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 826/9264/18.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко