Court ruling № 76112104, 27.08.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову

27 серпня 2018 року м. Київ № 826/13584/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» про забезпечення позову до подання позовної заяви

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко»

заінтересовані сторони: Головне управління ДФС у м. Києві

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню ДФС у м. Києві та його посадовим та/або уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання рішення Головного управління ДФС у м. Києві №42251 від 07.08.2018 року про застосування адміністративного арешту майна платників податків, включаючи дії з опису майна ТОВ «Амадеус Ко», ідентифікаційний код 37270900, в цілях застосування адміністративного арешту за Рішенням ГУ ДФС у м. Києві №42251 від 07.08.2018 року та звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Амадеус Ко», ідентифікаційний код 37270900, у банках та інших фінансових установах до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ТОВ «Амадеус Ко» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління ДФС у м. Києві №42251 від 07.08.2018 року про застосування адміністративного арешту майна платників податків.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що передумовою для прийняття Рішення про застосування адміністративного арешту майна є прийнятий всупереч законодавству Наказ ДФС у м. Києві № 11816 від 31.07.2018р. Даний наказ було прийнято на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.03.2018 р. по справі № 755/16396/16-к про надання дозволу на проведення податкової перевірки позивача, яка в свою чергу була скасована Апеляційним судом міста Києва. Крім того, на думку заявника, чинне законодавство України не передбачає повноважень слідчих суддів по постановленню подібних ухвал.

Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

По-перше, суд не вбачає очевидної протиправності рішення Головного управління ДФС у м. Києві №42251 від 07.08.2018 року про застосування адміністративного арешту майна платників податків.

На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Натомість, у цьому випадку, Головне управління ДФС у м. Києві відповідно до вимог Закону саме і наділений повноваженням на прийняття таких рішень.

Питання обґрунтованості чи необґрунтованості прийняття Головним управління ДФС у м. Києві рішення №42251 від 07.08.2018 року про застосування адміністративного арешту майна платників податків в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.

По-друге, правомірність та законність ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.03.2018р. по справі № 755/16396/16-к повинна бути надана Апеляційним судом міста Києва, рішення якого заявником до поданого клопотання не додано.

Будь-яких доводів щодо неможливості або ускладнення ефективного захисту та/або поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову подане клопотання не містить.

Отже, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наведене свідчить про відсутність існування підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій