
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1211/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,
при секретарі: Пономаренко М.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Нівакшонової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA508030/2017/000034/1 від 29.12.2017,
встановив:
У червні 2018 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, митниця ДФС у Херсонській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митниці ДФС у Херсонській області про коригування митної вартості товарів №UA508030/2017/000034/1 від 29.12.2017 р.
Ухвалою суду від 25.06.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.07.2018 р.
12.07.2018 р. судове засідання не відбулося, а слухання справи було відкладено на 22.08.2018 р. у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання представника відповідача.
22.08.2018 р. сторони в судове засідання з'явилися, представник позивача просив позов задовольнити, а представник відповідача - відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.12.2017 р. ним було придбано у резидента Німеччини транспортний засіб - легковий автомобіль марки SKODA модель «ROOMSTER», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів - 1598 см. куб., тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 77 кВт, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х2, календарний вік виготовлення - 2011 р., бувший у користуванні.
28.12.2017 р. позивачем через уповноважену особу за довіреністю, для здійснення митного оформлення вищевказаного транспортного засобу було поданий на митний пост Херсон-Центральний митну декларацію № UA508030/2017/006848 на ввезений транспортний засіб, згідно якої було зазначено митну вартість автомобіля за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 1500,00 євро, що еквівалентно 49 967,05 грн.
Проте, 28.12.2017 р. головним державним інспектором ВМО № 1 м/п «Херсон-центральний» Митницькою О.О. для підтвердження заявленої митної вартості було запитано додаткові документи щодо митної вартості, а саме: транспортні документи, платіжні або інші документи, що підтверджують вартість товару, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару. 29.12.2017 р. уповноваженою особою позивача було надано відповідь про те, що ним надано вичерпні відомості щодо вартості задекларованого товару. Додатково було повідомлено, що витрати на транспортування пошкодженого (не на ходу) автомобіля марки SKODA «ROOMSTER» не заявлялись, тому що даний автомобіль транспортувався разом із іншим купленим транспортним засобом (на причепі). Також було зазначено, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями не буде подаватися, оскільки декларантом подані всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість.
29.12.2017 р. відповідачем прийнято рішення № UA508030/2017/000034/1, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару на суму 2 558,00 євро. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи в повному обсязі, а саме не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими експертними організаціями, які б містили у якості порівняльної інформації відомості про вартості авто з максимально наближеними характеристиками. Окрім цього, позивач зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості відповідач посилається на те, що подані документи містять розбіжності. Проте, вказані обставини жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на вказані обставини позивач вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ОСОБА_3 числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, оскільки позивачем надано всі обов'язкові документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
11.07.2018 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем через уповноважену особу за довіреністю ОСОБА_5 до митного органу було подано митну декларацію № UA508030/2017/006848 для здійснення митного оформлення товару " транспортний засіб - легковий автомобіль марки SKODA модель «ROOMSTER», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів - 1598 см. куб., тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 77 кВт, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х2, календарний вік виготовлення - 2011 р., бувший у користуванні, має пошкодження після ДТП.
Під час надходження декларації відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 ст. 58 МКУ. У ч. 10 ст. 58 МКУ наведено перелік додаткових витрат (складових митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до цієї ціни. До таких витрат, між іншим, відносяться витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України, навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів. Серед документів, поданих декларантом разом з митною декларацією № UA508030/2017/006848 від 28.12.2017 р. для підтвердження заявленої митної вартості відомостей, які б підтверджували включення у митну вартість товару суми витрат на його доставку до місця ввезення на митну території України виявлено не було. Також, декларантом не надавалися документи, які б підтверджували факт включення продавцем у фактурну вартість товару витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України та навантаження товару, а також на страхування цих товарів. Також декларантом було порушено вимоги ст.. 257 МКУ в частині внесення у графу 44 митної декларації відомостей, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщень товарів через митний кордон України. Законом України від 06.07.2005 № 2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» затверджено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» - з 01 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2015 р. включно. Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України. Декларантом для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень та відповідності транспортного засобу екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» разом з митною декларацією не надавалося жодних документів, виданих згідно із законодавством України.
Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості митниці ДФС у Херсонській області остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в митниці ДФС у Херсонській області інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем 13.12.2017 р. було придбано у резидента Німеччини транспортний засіб - легковий автомобіль марки SKODA модель «ROOMSTER», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів - 1598 см. куб., тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 77 кВт, тип кузова - універсал, колісна формула - 4х2, календарний вік виготовлення - 2011 р., бувший у користуванні.
Для здійснення митного оформлення товару 28.12.2017 р. позивачем через уповноважену особу за довіреністю, для здійснення митного оформлення вищевказаного транспортного засобу було поданий на митний пост Херсон-Центральний митну декларацію № UA508030/2017/006848 на ввезений транспортний засіб, згідно якої було зазначено митну вартість автомобіля за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 1500,00 євро, що еквівалентно 49 967,05 грн.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: договір купівлі-продажу автомобіля від 13.12.2017 р., технічний паспорт, quittung від 13.12.2017 р., експортна декларація, довіреність на уповноважену особу. При здійсненні перевірки вказаної митної декларації здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 Митного кодексу України.
Так, за результатами перевірки змісту заявленої декларації № UA508030/2017/006848 від 28.12.2017 р. головним державним інспектором ВМО № 1 м/п «Херсон-центральний» Митницькою О.О. для підтвердження заявленої митної вартості було запитано додаткові документи щодо митної вартості, а саме: транспортні документи, платіжні або інші документи, що підтверджують вартість товару, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару.
29.12.2017 р. уповноваженою особою позивача було надано відповідь про те, що ним надано вичерпні відомості щодо вартості задекларованого товару. Додатково було повідомлено, що витрати на транспортування пошкодженого (не на ходу) автомобіля марки SKODA «ROOMSTER» не заявлялись, тому що даний автомобіль транспортувався разом із іншим купленим транспортним засобом (на причепі). Також було зазначено, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями не буде подаватися, оскільки декларантом подані всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість.
В результаті, після опрацювання поданої митної декларації та документів відповідачем була винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2017/0008 від 29.12.2017 р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508030/2017/000034/1 за графою 30 та визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом на підставі раніше визначених митним органом митних вартостях (МД № UA209190/2017/119897 від 27.10.2017 р.) у розмірі 2 558,00 євро.
З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи, надані позивачем через уповноважену особу за довіреністю, для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ОСОБА_3 надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: транспортні документи, платіжні або інші документи, що підтверджують вартість товару, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару.
Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, 29.12.2017 р. уповноваженою особою позивача було надано відповідь про те, що ним надано вичерпні відомості щодо вартості задекларованого товару. Додатково було повідомлено, що витрати на транспортування пошкодженого (не на ходу) автомобіля марки SKODA «ROOMSTER» не заявлялись, тому що даний автомобіль транспортувався разом із іншим купленим транспортним засобом (на причепі). Також було зазначено, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями не буде подаватися, оскільки декларантом подані всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість. Інших документів не надано у зв'язку з їх відсутністю.
29.12.2017 р. Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення № UA508030/2017/000034/1 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару склала 2 558,00 євро, яке є предметом оскарження у даній справі. Вказане рішення містить причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені, до митної вартості оцінюваного товару не додано, передбачені ч. 10 ст. 58 МК України витрати на транспортування, не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, які б містили у якості порівняльної інформації відомості про вартості авто з максимально наближеними характеристиками, а отже декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару.
Як вбачається зі змісту відзиву на позов, то за твердженням відповідача, незважаючи на подані позивачем додаткові пояснення, заявлена декларантом митна вартість товару не могла бути визнана, оскільки позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, зокрема:
- витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України, навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України;
- відсутність інформації про понесенні витрати на страхування вантажу;
- відсутність сертифікату для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень та відповідності транспортного засобу екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5».
Крім того, суд відмічає, що оскаржуване рішення містить посилання на джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, зокрема, рівень визначеної митної вартості товару складає 2 558,00 євро. Так, за результатами проведеної консультації при прийнятті оскаржуваного рішення митним органом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме, митної декларації № UA209190/2017/119897 від 27.10.2017 р..
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує про наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов договору, та інших документів продавця.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд в Постанові від 06.02.2018 р. по справі № 815/2013/15: «наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсності митної вартості товарів».
Окрім того, в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 р. по справі № 804/16980/14 зазначається, що митний орган може додатково витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, то підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах відсутні документи на підтвердження витрат на транспортування автомобіля, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, документи на страхування товару та сертифікату для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень та відповідності транспортного засобу екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5».
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача суд зазначає, що дані обставини не впливають на митну вартість, визначену позивачем.
Окрім того, суд зауважує, що довіреною особою ОСОБА_3 була надана відповідь на запит додаткових документів щодо митної вартості № UA508030/2017/006848 від 29.12.2017 р. з якої вбачається, що витрати на транспортування автомобіля марки SKODA модель «ROOMSTER», номер кузова НОМЕР_1, не були враховані до митної вартості через те, що даний автомобіль був не на ходу та перевозився на іншому купленому позивачем транспортному засобі, при декларуванні якого і були враховані витрати на транспортування. Таким чином, на момент консультацій у відповідача була інформація, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні, що даний автомобіль не на ходу та перевозиться на причепі транспортним засобом Reugeot Expert, за МД UA508030/2017/006842 від 28.12.2017 р., які також декларувалися позивачем через уповноважену особу за довіреністю ОСОБА_5 Саме на цей факт представник позивача звертав увагу в судовому засіданні і що не було спростовано представниками відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару; тоді як Митниця не довела, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною договору (методом №1).
Відповідач у відзиві вказує на те, що «Прикладами вартості аналогів товару SKODA «ROOMSTER» 1.6 TDI 77 кВТ, 2011 p/в пошкоджених після ДТП є: аналог №1 у сумі 1950,00 EUR/шт.; аналог №2 у сумі 2941,00 EUR/шт. та аналог №3 у сумі 3108,00 EUR/шт. (нетто) (www.mobile.de). Митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МКУ на підставі раніше визнаних митним органом митних вартостях (МД № UA209190/2017/119897 від 27.10.2017), враховуючи пропозиції з продажу авто у країні експорту мережі Інтернет (www.mobile.de). Рівень митної вартості складає 2558,00 EUR/шт.»
Разом з тим, в даній частині правова позиція відповідача є необґрунтованою, виходячи з наступного.
Так, статтею 57 МК описані методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів:
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу України. Разом з тим, в даній частині відзиву вбачається, що відповідач протиправно, маючи інформацію про вартість аналогічних товарів (аналог № 1, 2, 3), що не заперечувалося в судовому засіданні, скоригував митну вартість за останнім резервним методом, на підставі раніше визнаних митним органом митних вартостях МД № UA209190/2017/119897 від 27.10.2017.
Крім того, суд погоджується з твердженням представника позивача, що застосування в оскаржуваному рішенні, аналогів № 1, 2, 3 є не обґрунтованим, виходячи з наступного. Із письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що задекларований ОСОБА_5 автомобіль марки SKODA модель «ROOMSTER» 2011 року випуску та має пробіг 195000 км. Разом з тим, аналог № 1 є автомобіль 2012 року випуску з пробігом 96900 км., аналог № 2 - автомобіль 2015 року випуску та з пробігом 145000 км., аналог № 3 є автомобілем 2013 року випуску з пробігом 175000 км.
Отже, суд приходить до висновку, що для прикладу вартості були використані автомобілі, які мали суттєво вищі якісні та вартісні характеристики, інші пошкодження внаслідок ДТП та не є аналогічними задекларованому автомобілю.
Таким чином, Відповідач належним чином не обґрунтував, чому не можливо було використати попередні методи визначення митної вартості, які передбачені статтями 59-63 МК України, визначивши митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України без врахування індивідуальних пошкоджень автомобіля після ДТП, року випуску, пробігу та подальшої необхідність проведення відновлювального ремонту, що суттєво впливає на митну вартість вказаного товару.
Щодо посилання митного органу на відсутність документів, підтверджуючих витрати на страхування та відсутності сертифікату для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень та відповідності транспортного засобу екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5», то суд не бере до уваги вказане посилання представника відповідача, оскільки вказані документи не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Хоча, суд зауважує, що в своїй відповіді на відзив представник позивача зазначає, що із змісту митної декларації UA508030/2017/006848 вбачається, що декларантом, окрім інших документів, було подано Відповідачу сертифікат виробника серії DY196793 від 27.04.2011 (у додатках до Відзиву вказаний як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу SKODA модель «ROOMSTER» від 27.04.2011), із змісту якого вбачається, що за п. 47 «Adgasnorm (Euro) EURO 5 А». Таким чином, Позивач, через уповноважену особу, надав відповідачу доказ відповідності задекларованого транспортного засобу SKODA модель «ROOMSTER» екологічним нормам рівня «ЄВРО - 5». Крім того, до матеріалів відзиву відповідач додає свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.04.2011 (яке було залучено декларантом до митної декларації UА508030/2017/006848), що також підтверджує наявність у відповідача документу про відповідності задекларованого транспортного засобу марки SKODA модель «ROOMSTER», екологічним нормам рівня «ЄВРО - 5».
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - раніше визначених митним органом митних вартостях (МД № UA209190/2017/119897 від 27.10.2017 р.), а саме: 2 558,00 євро (враховуючи пропозиції з продажу авто у країні експорту мережі інтернет (www.mobile.de). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, при вирішенні даного публічно-правового спору судом було враховано, що довести правомірність своїх дій відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, а відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508030/2017/000034/1 від 29.12.2017 р.
Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39624611, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про коригування митної вартості товарів № UA508030/2017/000034/1 від 29.12.2017.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2017/00087 від 29.12.2017.
Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39624611, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 серпня 2018 р.
Суддя Дмитрієва О.О.
кат. 5.2.2
The court decision No. 76111979, Kherson District Administrative Court was adopted on 22.08.2018. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 821/1211/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: