№ 76098433, 16.08.2018, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/1891/18

Номер справи місцевого суду: 520/15383/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого – Ващенко Л.Г.

суддів – Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

за участі секретаря – Урум Т.В.

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 і представника відповідача ОМР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2017 року (в складі судді Васильків О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю і визнання права власності у порядку спадкування за законом,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

05.12.2016 року ОСОБА_4 звернулась із позовом до Одеської міської ради (далі-ОМР) про встановлення факту проживання однією сім’єю і визнання права власності у порядку спадкування за законом, а саме: про встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період з 1994 року по червень 2016 року і визнання за ОСОБА_4 права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.

04.05.2017 року позивачка ОСОБА_4 померла.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2017 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, донька ОСОБА_4, просить ухвалу суду від 29.08.2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на необґрунтованість ухвали суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 зазначає наступне: за життя її мати ОСОБА_4 проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_5, який помер у червні 2016 року; в липні 2016 року мати звернулась в суд із позовом про встановлення юридичного факту і визнання права власності у порядку спадкування за законом; у суді виник спір, як з приводу встановлення юридичного факту, так і з приводу визнання права власності на нерухоме, при цьому спір про право власності має майновий характер, а тому зазначені правовідносини допускають правонаступництво; суд дійшов неправильного висновку, що спірні правовідносини на допускають правонаступництва.

Представник ОМР у відзиві на скаргу зазначив: ОМР заперечує проти скарги, оскільки до складу спадщини не входять особисті немайнові права спадкодавця; у даному випадку похідною вимогою є вимога про право власності, яка може бути задоволена лише у разі встановлення юридичного факту; оскільки юридичний факт за життя спадкодавця не був встановлений і є особистим немайновим правом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правонаступництва у даній справі.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі виходив з того, що вимоги у частині встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю нерозривно пов’язані із померлою особою, спірні правовідносини не допускають правонаступництво, а тому є підстави для закриття провадження у справі у зв’язку зі смертю позивачки ОСОБА_4 (а.с.71,72).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (ст. 205 ч.1 п.6 ЦПК України у редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної ухвали).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1216 ч.1, ст. 1218 ч.1 ЦПК України).

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України (ст. 1219 ч.ч.1-5 ЦК України).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ч.1 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що у суді виник спір за позовом ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту і визнання права власності у порядку спадкування за законом (а.с.3-6).

Позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом спадкоємця, який проживав зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини має майновий характер.

Разом із вимогами про встановлення юридичного факту у суді також заявлені вимоги про визнання права власності, які є невід’ємними один від одного.

Зважаючи на те, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема майнові права спадкодавця не припиняються його смертю, ухвала суду першої інстанції, у даному випадку, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

У разі смерті фізичної особи …., а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив (ст. 55 ч.ч.1,2 ЦПК України).

Доводи представника ОМР у відзиві на скаргу про те, що: у даному випадку похідною вимогою є вимога про право власності, яка може бути задоволена лише у разі встановлення юридичного факту; юридичний факт за життя спадкодавця не був встановлений і є особистим немайновим правом, - не заслуговують на увагу.

В суді першої інстанції заявлені і вирішувались, як вимоги про встановлення юридичного факту, так і вимоги про визнання права власності, які є невід’ємними один від одного, при цьому, майнові права спадкодавця не припинились у зв’язку із його смертю, тому, у даному випадку, має місце процесуальне правонаступництво.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ч.1 п.п.1-4).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про закриття провадження у справі, висновки суду не відповідають обставинам справи і нормам ст. ст. 1218,1264 ЦК України і ст. 55 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстави, викладених в мотивувальній частині постанови.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.п.1-4, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 —задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2017 року про закриття провадження у справі — скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 27.08.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7