Court ruling № 76094560, 23.08.2018, Kyivskyi District Court of Odesa City

Справа № 520/1180/18

Провадження № 1-кс/520/3518/18

УХВАЛА

23.08.2018 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Тонконоженко М.М., за участю секретаря Четвертак О.І., прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_1, захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши скаргу захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, в якій він просить скасувати постанову прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_1 від 21.06.2018 року про відмову у задоволенні клопотання та зобов’язати прокурора надати для ознайомлення захиснику ОСОБА_2 матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які були проведені відносно ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42014160000000101.

В судовому засіданні захисник наполягав на задоволенні скарги, посилаюсь на викладені в ній доводи, вважаючи що, на його думку, ст.253 ч.2 КПК України, передбачає обов’язок прокурора та слідчого не тільки повідомити особу, чиї права були обмежені, та його захисника про обмеження конституційних прав, а і надати такій особі та його захиснику результати негласної слідчої (розшукової) дії. При цьому захисник зазначив, що результатом проведення таких дій необхідно вважати всі матеріали, отримані в результаті їх проведення.

Крім того, захисник зауважив, що апеляційним судом Одеської області постановлена ухвала, якою встановлено, що прокурором безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання захисників ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про надання для ознайомлення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваного ОСОБА_3

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що згідно до вимог ч.2 ст.253 КПК України, прокурор зобов’язаний тільки виключно повідомити вказаних осіб про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії, що їм і було виконано в відповідному повідомлені. Крім того, ухвала апеляційного суду, на підставі якої були проведені такі дії на теперішній час є секретною, оскільки його клопотання про її розсекречення апеляційним судом до теперішнього часу не розглянуто.

В зв’язку з викладеним, також з цієї причини, він не мав права надати для ознайомлення матеріали, отримані на підставі цієї ухвали.

Ознайомившись з матеріалами скарги, вислухавши думку учасників розгляду скарги, приходжу до наступного.

Під час розгляду скарги на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.07.2018 року про відмову у відкритті провадження по скарзі, апеляційним судом Одеської області 01.08.2018 року постановлена ухвала, в якій вказано, що прокурором відмовлено в задоволенні клопотання захисників ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про надання для ознайомлення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваного ОСОБА_3 безпідставно, сама постанова невмотивована, що є проявом бездіяльності прокурора. Проте, по скарзі призначено новий розгляд в тому ж суді в іншому складі суду.

При вказаних обставинах вважаю, що скарга підлягає розгляду по суті.

Як вбачається з диспозиції частини другої ст.253 КПК України, в ній йдеться про відповідне повідомлення про факт і результати негласної (розшукової) слідчої дії.

Діючим законом не встановлено визначення результату негласної (розшукової) слідчої дії. Проте ч.1 ст.250 КПК України, зазначено, що за результатами проведення негласної (розшукової) слідчої дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

На підставі викладеного можливо зробити висновок, що, згідно до вимог ч.2 ст.253 КПК України, прокурор зобов’язаний повідомити про факт проведення таких дій, а також у разі складання відповідного протоколу з додатками, повідомити про факт складання такого протоколу.

Предметом скарги, що розглядається є відмова процесуального керівника – прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 в наданні для ознайомлення матеріалів НСРД відносно підозрюваного ОСОБА_3 в постанові від 21.06.2018 року, в якій прокурор мотивував це рішення тим, що ознайомлення з ними на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Статтею 221 КПК України, якою визначається порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, встановлено обмеження щодо ознайомлення з матеріалами, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Тобто, діючим КПК чітко регламентовано можливість відповідної посадової особи визначити об’єм таких матеріалів та прийняти рішення щодо того, чи зашкодить ознайомлення з ними подальшому досудовому розслідуванню.

Вирішення цього питання можливе лише з урахуванням інших встановлених обставин, а також з урахуванням можливої необхідності в становленні під час подальшого досудового розслідування інших обставин, які можуть мати значення для досудового слідства, і неможливе без врахування всіх даних, які є доказами по справі, які знаходяться в розпорядженні досудового слідства.

Тобто вирішення цього питання, так і інших питань про правильність і повноту встановлення таких обставин на стадії досудового слідства знаходиться в виключній компетенції органа досудового розслідування і процесуального керівника, які, після встановлення таких обставин, на цій підставі вирішують питання про повідомлення про підозру чи закриття провадження по справі.

Розгляд і вирішення питання щодо визначення об’єму матеріалів та прийняти рішення щодо того, чи зашкодить ознайомлення з такими матеріалами подальшому досудовому розслідуванню слідчим суддею, тобто фактичне дослідження і оцінка з цією метою доказів по справі слідчим суддею, не передбачений КПК України і не може бути предметом розгляду слідчим суддею під час проведення досудового слідства.

З вказаних підстав не може слідчим суддею бути також дана оцінка діям прокурора щодо визначення ним часу повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також оцінка рішення прокурора щодо встановлення ним наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Також слідчим суддею не може бути надана оцінка взаємозв’язку та правових наслідків рішень прокурора щодо того, що ознайомлення з матеріалами НСРД на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню з рішенням прокурора щодо встановлення ним наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки вирішення обох питань є, згідно до діючого кримінального процесуального законодавства, виключною компетенцією відповідної посадової особи під час досудового розслідування.

Зважаючи на встановлене, вважаю, що при вказаних обставинах скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304 і 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скаргизахисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала, відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тонконоженко М. М.