Decision № 76086155, 28.08.2018, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2018 р. № 2040/6275/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Чернишук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61096, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по текст - відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 2038-50/1303 від 14.03.2017 р. про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн. ;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0018401309 від 06.06.2018 р. про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення відповідача є незаконними та необґрунтованими, а тому - підлягають скасуванню.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки контролюючий орган у спірних правовідносинах діяв в межах закону.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав та мотивів, наведених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з об'ємом циліндрів двигуна 4663 куб.см., тип пального - бензин, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Відповідачем 14.03.2017 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 2038-50/1303 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн.

06.06.2018 р. ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018401309, яким визначено ОСОБА_3 податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000, 00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд відзначає, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній з 01.01.2017 року), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн. Тобто, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, встановленого пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, його середньоринкова вартість має перевищувати 1 200 000 грн.

Станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017 р. зі сплати транспортного податку за 2017 рік, діяли норми Методики, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, які набрали чинності з 19.02.2016 р., у наступній редакції, зокрема, пп.13,14:

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики).

Тобто, Методика станом на 14.03.2017 р. на час визначення позивачу податкового зобов'язання за 2017 рік не відповідала вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від № 428 від 21.06.2017 р. внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, із врахуванням яких, пункти 13,14 Методики відповідають вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017 р.

Проте, ці зміни набрали чинності 24.06.2017 р., тобто після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017 р. № 2038-50/1303.

Щодо визначення податкового зобов'язання позивачу за 2018 рік суд зазначає, що підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на 2018 рік), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

З дослідження розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році - вбачається, що автомобіль марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з бензиновим двигуном, може бути об'єктом оподаткування виключно у випадку, якщо об'єм циліндрів двигуна дорівнює 4,7 літрів, тобто - 4700 куб. см.).

В той же час, об'єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу становить 4663 куб. см, тобто має менший об'єм ніж встановлений 4700 куб. см.

Суд відзначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Крім того, суд зазначає, що основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 ПК України, повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

У справі «Новік проти України» (18.12.2008 р.) Суд зробив висновок, що «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».

У справі «Щокін проти України» Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В даному випадку, суд вважає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, здійснивши округлення об'єму двигуна автомобіля позивача до більшого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61096, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 2038-50/1303 від 14.03.2017 р. про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0018401309 від 06.06.2018 р. про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень).

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61096, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.08.2018 р.

Суддя Бадюков Ю.В.