№ 7608577, 14.09.2009, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а-10115/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          14 вересня 2009 р.           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді                                                                      Ткаченко О.Є.,

за участю           секретаря                                                            Маруфенко О.С.,

                    представника позивача                                                  Крищенка О.О.,                     представника відповідача                                         Смуригіної К.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременергосталь» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ременергосталь» (далі ТОВ - «Ременергосталь») звернулось до суду з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання податкових повідомлень-рішень від 19.06.2009 р. № 0002892320/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1535 222,00 грн., в тому числі 1023 481,00 грн. основного платежу та 511 741,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та від 19.06.2009 р. № 0002882320/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 1919 024,00 грн., в тому числі 1279 349,00 грн. основного платежу та 639 675,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, нечинними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих продавцем ТОВ «ГРВ-Синтез». На час здійснення господарських операцій контрагент - ТОВ «ГРВ-Синтез» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Фінансово-господарські відносини позивача з вказаним контрагентом, у тому числі господарські витрати, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, тобто є підтвердженими в розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства» та підлягають віднесенню до валових витрат згідно з пунктом 5.1 статті 5 вказаного Закону. Угоди, укладені сторонами, відповідають всім вимогам та в судовому порядку не визнавались недійсними. Зазначив, що відповідач при здійснені перевірки та складанні акта порушив вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року за № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, оскільки оформлення результатів документальних перевірок, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку і не містять посилань на первісні документи, які б зафіксували конкретні факти порушень.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та пояснив, що позивачем протягом перевіряємого періоду до складу валових витрат було віднесено суми за придбання послуг в сумі 5 117 395,00 грн. отриманих від ТОВ «ГРВ-Синтез», що підтверджено актами виконаних робіт та договорами. ДПІ в м. Чернігові зроблено висновок про те, що ТОВ «Ременергосталь» були виплачені кошти без мети реального наставання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, в зв’язку з чим дії підприємства призвели до витрат дохідної частини Державного бюджету України. ТОВ «ГРВ-Синтез» не одержувало дозволи на виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Віднесені до складу валових витрат у другому та третьому кварталах 2007 року витрати в сумі 5117395,00 грн. за послуги по ремонту обладнання, виконані ТОВ «ГРВ-Синтез» при тому, що роботи безпосередньо виконували працівники ТОВ «Ременергосталь», оскільки ТОВ «ГРВ-Синтез» виконувати їх не могло, так як у даного підприємства немає на виконання даних робіт дозволів. Також при формуванні податкового кредиту позивачем порушено вимоги підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ременергосталь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 11.06.2009 р. № 424/23/33259421.

В акті перевірки від 11.06.2009 р. № 424/23/33259421 (далі – акт перевірки) встановлено порушення:

- пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2007 рік в сумі 1279349,00 грн., а саме: за 2 квартал 2007 року на суму 564580,00 грн. та за 3 квартал 2007 року на суму 714769,00 грн.

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за 2007 рік на суму 1023481,00 грн. а саме: за квітень 2007 року на суму 90969,00 грн., за травень 2007 року на суму 111401,00 грн., за червень 2007 року на суму 249294,00 грн., за липень 2007 року на суму 336723,00 грн., за серпень 2007 року на суму 235094,00 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 р. № 0002882320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1919024,00 грн., в т.ч. 1279349,00 грн. основного платежу та 639675,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 19.06.2009 р. № 0002892320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1535222,00 грн., в т.ч. 1023481,00 грн. – основного платежу та 511741,00 грн. – штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Ременергосталь» (генпідрядник) та ТОВ «ГРВ-Синтез» (код 339967526551) (субпідрядник) були укладені договори субпідряду на виконання робіт: від 09.04.2007 року № 24 на суму 212853,54 грн.; № 25 на суму 162955,85 грн.; № 26 на суму 23148,08 грн.; № 27 на суму 55888,08 грн.; № 26 на суму 23148,08 грн.; від 14.05.2007 року № 28 на суму 220056,34 грн.; № 29 на суму 173669,53 грн.; № 30 на суму 126809,32 грн.; № 31 на суму 36468,73 грн.; від 04.06.2009 року № 32 на суму 101450,30 грн.; № 33 на суму 14951,67 грн.; № 34/87 на суму 266289,70 грн.; № 35/88 на суму 250822,47 грн.; від 11.06.2009 року № 36/89 на суму 118930,57 грн.; № 37/90 на суму 191014,31 грн.; № 38/91 на суму 72576,66 грн.; № 39/92 на суму 16093,57 грн.; № 40/93 на суму 29984,85 грн.; № 41/94 на суму 92171,25 грн.; № 38/91 на суму 72576,66 грн.; від 14.06.2007 року № 42/95 на суму 57663,92 грн.; № 43/96 на суму 34519,40 грн.; від 03.07.2007 року № 44/134 на суму 334104,59 грн.; № 45/135 на суму 409482,94 грн.; від 09.07.2007 року № 46/136 на суму 289022,39 грн.; від 11.07.2009 року № 47/137 на суму 179413,35 грн.; № 48/138 на суму 44199,62 грн.; № 49/139 на суму 38362,09 грн.; № 50/140 на суму 72495,26 грн.; № 51/141 на суму 86072,41 грн.; № 52/142 на суму 95363,97 грн.; № 53/143 на суму 135091,87 грн.; від 13.08.2007 року № 54/156 на суму 19097,60 грн.; № 55/157 на суму 53261,65 грн.; № 57/158 на суму 23968,66 грн.; № 59/160 на суму 24467,33 грн.; № 60/161 на суму 21252,47 грн.; № 61/162 на суму 25060,62 грн.; № 62/163 на суму 86698,56 грн.; № 63/164 на суму 35177,19 грн.; № 64/165 на суму 37047,49 грн.; № 65/166 на суму 116701,06 грн.; № 66/167 на суму 101358,04 грн.; № 67/168 на суму 320353,30 грн.; № 68/169 на суму 209044,30 грн., на виконання яких складено акти виконаних робіт (т. 1 а.с. 174-250, т. 2 а.с. 1-30).

ТОВ «Ременергосталь» протягом перевіряємого періоду до складу валових витрат віднесло суми на придбання послуг в розмірі 5117395,00 грн. отриманих від ТОВ «ГРВ-Синтез» (код 339967526551). Оплата проводилась шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ГРВ-Синтез». Згідно договорів субпідряду на виконання робіт з ремонту обладнання ТОВ «ГРВ-Синтез» повинно було виконати роботи з ремонту обладнання, яке знаходилось на Дарницькій ТЕЦ (м. Київ).

Отримання послуг у ТОВ «ГРВ-Синтез» (код 339967526551) за вказаними договорами на суму 5117395,00 грн., (в т.ч. ПДВ – 1023481,00 грн.) підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 69-112).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацом четвертим підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Твердження відповідача про порушення абзацу «в» підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» стосовно невірного визначення назви продавця – платника податку ТОВ «ГРВ-Синтез», а саме у графі – особа (продавець) вказано ПП «ГРВ-Синтез» в податкових накладних, за якими ТОВ «Ременергосталь» включило до складу податкового кредиту 1023481,00 грн. суми ПДВ, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні (а.с. 69-112), оскільки спірні податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість». Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Кожна податкова накладна відповідає вимога підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів, не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «ГРВ-Синтез» у зв’язку з визнанням її банкрутом внесено 02.12.2008 року. Оскільки у 2007 році записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стосовно припинення юридичної особи ТОВ «ГРВ-Синтез» не вносилось, то відповідно до частини другої статті 104 ЦК України ця юридична особа на момент укладання та виконання зобов’язань за договорами субпідряду не вважалась такою, що припинила свою господарську діяльність (а.с. 63-69).

Посилання ДПІ у м. Чернігові на те, що ТОВ «ГРВ-Синтез» виконувати роботи по ремонту обладнання не могло, так як у даного підприємства не має на виконання даних робіт дозволів відповідних органів, відсутні трудові ресурси для виконання таких робіт та доступ на території ЗАТ ЕК «Укр-Кан пауер» (АК Дарницька ТЕЦ), на якій фактично виконувались роботи з ремонту обладнання є підставою для не включення до складу валових витрат вартості послуг по ремонту обладнання в сумі 5117395,00 грн., являється помилковим.

Отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки регламентується Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» від 15.10.2003 року № 1631, а тому їх відсутність не передбачає відповідальності в сфері податкового законодавства та не може бути підставою для визнання угод, укладених такими господарюючими суб’єктами, недійсними.

Суд бере до уваги те, що відповідачем не доведено, що укладені між ТОВ «Ременергосталь» (генпідрядник) та ТОВ «ГРВ-Синтез» (код 339967526551) (субпідрядник) договори субпідряду на виконання робіт порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.007.2009 року, залишеною ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 22.07.2009 р. без змін, постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Бондаренка Д.Л. від 30.06.2009 р. про порушення кримінальної справи відносно Михайловського Володимира Михайловича – директора ТОВ «Ременергосталь» за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, скасовано, тому протоколи допиту директора Михайловського В.М., майстра ТОВ «Ременергосталь» та начальника дільниці не можуть бути взяті судом до уваги.

Інших підстав, які б спростували право позивача на формування валових витрат за наслідками таких господарських операцій, відповідачем не надано.

Отже, ТОВ «Ременергосталь» цілком правомірно включило усі вказані у виписаних ТОВ «ГРВ-Синтез» (код 339967526551) податкових накладних суми податку на додану вартість до свого податкового кредиту, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцем.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятті ДПІ у м. Чернігові не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 19.06.2009 р. № 0002882320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1919024,00 грн., в т.ч. 279349,00 грн. основного платежу та 639675,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та від 19.06.2009 р. № 0002892320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1535222,00 грн., в т.ч. 1023481,00 грн. – основного платежу та 511741,00 грн. – штрафних (фінансових) санкцій, є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременергосталь» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо винесення податкових повідомлень – рішень від 19 червня 2009 року № 0002892320/0 та № 0002882320/0 неправомірними.

Визнати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19 червня 2009 року № 0002892320/0 в сумі 1535222,00 грн. та від 19 червня 2009 року № 0002882320/0 в сумі 1919024,00 грн. нечинними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременергосталь» 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                 О.Є. Ткаченко

Дата складання та підписання повного тексту постанови – 21 вересня 2009 р.