
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 539/1088/17 Номер провадження 11-кп/786/1026/18Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ БЕЗ РУХУ
23 серпня 2018 року м. Полтава
Я, суддя-доповідач колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2, який брав участь у даному провадженні, на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185, ст.69 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На вказане рішення суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Водночас прокурор просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185, ст.69 КК України, до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., а остаточне покарання призначити йому на підставі ст.71 КК України у виді 3 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн., який виконувати самостійно.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам, що визначені законом, до форми і змісту апеляційної скарги, приходжу до висновку про необхідність залишити їх без руху, виходячи з такого.
Приписами ст.396 КПК України визначені вимоги до апеляційної скарги. Зокрема, пунктом 4 частини 2 цієї статті передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, апеляційна скарга повинна містити вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції.
Як вбачається з мотивувальної частини апеляційної скарги, прокурор не оскаржує доведеність вини ОСОБА_3, проте вважає, що вирок є незаконним і підлягає скасуванню. При цьому, прокурор стверджує про помилку суду при призначенні покарання ОСОБА_3 з огляду на те, що суд не врахував наявність щодо нього вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року, за яким покарання обвинуваченим до цього часу не відбуте.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження наведених в апеляційній скарзі даних прокурором не надано. Відсутні такі відомості і в матеріалах провадження.
Отже, апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам закону.
Враховуючи наведене, скаржнику необхідно усунути вказані недоліки, а саме надати відповідні докази, які підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_3 не відбув покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року.
Тому апеляційну скаргу прокурора необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.1 ст.399 КПК України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2, який брав участь у даному провадженні, на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 липня 2018 року щодо ОСОБА_4 Мурмановича залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_5 ОСОБА_1
The court decision No. 76046046, Poltava Regional Court of Appeal was adopted on 23.08.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 539/1088/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: