Court ruling № 75974751, 16.08.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 серпня 2018 року

м. Київ

№ 826/7608/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у головуючого судді Григоровича П.О., розглядаючи адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Шансон»

до

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про

визнання протиправним та скасування рішення № 2484 від 24.11.2016 року, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Шансон» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення №2484 від 24.11.2016.

Представником відповідача через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду подано відзив на позовну заяву до якого долучено клопотання про залишення позову без розгляду в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник позивача проти клопотання заперечив з підстав, викладених в заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви представник позивача посилався на те, що право ТОВ «Телерадіокомпанія «Шансон» на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення №2484 від 24.11.2016, не може бути обмежене відповідним строком, оскільки у позивача існує право вибору між:

- оскарженням в касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, якою залишена без змін ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 №826/1452/17 про залишення аналогічного позову без розгляду;

- або повторним звернення до суду першої інстанцій з такими самими позовними вимогами.

При цьому, як зазначає позивач, оскільки існує ймовірність того, що в касаційному порядку вищевказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду скасована не буде, ТОВ «Телерадіокомпанія «Шансон» було прийнято рішення про повторне звернення в травні 2018 до суду з позовними вимогами про скасування рішення №2484 від 24.11.2016.

Досліджуючи питання дотримання позивачем строків звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Аналогічні положення були визначені в статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній на момент звернення позивачем з даним позовом до суду.

Таким чином, строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017, визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із Рішенням Національної ради з питань телебачення та радіомовлення від 24.11.2016 №2484 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «ТРК «Шансон», яким взято до відома наявність порушення позивачем абзацу 4 частини 2 ст.6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до інформації КП «ДСС», є можливим дійти висновку, що про порушене право у формі Рішення №2484, позивачу достовірно було відомо 24.01.2017 – в день первинного звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом №826/1452/17 про скасування Рішення від 24.11.2016 №2484.

Відтак, оскільки про існування Рішення від 24.11.2017 №2484 позивачу було відомо 24.01.2017, звернення до суду з даним позовом в травні 2018 є порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Посилання позивача на неприпустимість обмеження доступу до правосуддя за наслідками залишення аналогічного позову без розгляду, судом відхиляються, адже повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин у справі №826/1452/17, не може бути підставою для поновлення строку при повторному зверненні до суду з аналогічними позовними вимогами.

Посилання позивача на право вибору між оскарженням рішення суду про залишення позову без розгляду в касаційному порядку та повторним зверненням до суду з аналогічним позовом, є невірним розумінням норм процесуального права, адже передбачена ч.4 ст.240 КАС України можливість особи звернутись до суду в загальному порядку нерозривно пов’язана з необхідністю дотримання такою особою загальних строків звернення до суду, як то визначено в п.5 ч.1 ст.171 КАС України.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов переконання про необхідність залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено 20.08.2018.

Суддя П.О. Григорович