Decision № 75974550, 27.06.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2018 року № 826/8728/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча

компанії «Енергоатом»

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері

енергетики та комунальних послуг

Державна регуляторна служба України

про

визнання протиправною та скасування постанови від 19.06.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 19.06.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем в порушення вимог законодавства притягнуто до відповідальності за порушення норм законодавства що на час винесення спірної постанови втратили чинність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому 07.09.2017 року ухвалено залучити до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Державна регуляторна служба України.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, за письмовим клопотанням представників позивача, судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, на підставі Постанови НКРЕКП від 01.12.2016 року № 2125 про затвердження плану здійснення заходу державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2017 рік, на виконання постанов НКРЕКП від 09.02.2017 № 181 «Про проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг у І кварталі 2017 року», від 30.03.2017 № 461 «Щодо продовження планової виїзної перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом»» проведено планову виїзну перевірку дотримання ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» складено Акт №35 від 10.04.2017року.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пункту 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог законодавства, яким регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері теплопостачання, зокрема підпункту 6.3.76 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 14.02.2017 № 71, та підпунктів 5.2.2 пунктів 5.2 Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійний умов з постачання щодо дотримання вимог установлених НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, якщо така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії.

На засіданні НКРЕКП, що відбулось 19.06.2017 року винесено Постанову № 791, якою накладено на ДП «НАЕК Енергоатом» штраф у розмірі 34 000,00 грн., за порушення Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії.

Позивач вважає вказану постанову протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (надалі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно з ст. 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до положень ст. 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Абзацом 5 ч.5 ст.19 Закону № 1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Частинами 2-4 ст.14 Закону № 1540-VIII встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Як вбачаться із змісту заявленого позову, позивачем заперечується можливість притягнення його до відповідальності за порушення вимог Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, оскільки такі втратили чинність.

Зокрема, на переконання позивача, зазначені вище Ліцензійні умови затверджено на виконання вимог Закону України від 01.06.2000 № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон № 1775), який згідно з Законом України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» втратив чинність з 28.06.2015 року. (далі - Закон № 222). А відтак, з дати набрання чинності Законом № 222 правові підстави для застосування Ліцензійних умов, затверджених Постановою № 277 та Постановою № 278, на реалізацію вимог Закону № 1775, який втратив чинність згідно з Законом № 222, відсутні.

Суд не погоджується з таким висновками позивача, з огляду на наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 277 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1467/21779 (далі - Постанова № 277) затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 278 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 № 1475/21787 (далі - Постанова № 278) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.

Як вбачається із змісту Постанови № 277 та Постанови № 278, такі винесено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг на виконання вимог статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», статей 6, 8, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та статті 16 Закону України «Про теплопостачання», а тому стверджувати, що затвердженні вказаними постановами Ліцензійні умови втратили чинність із з дати набрання чинності Законом № 222 неможливо.

Як встановлено судом, та не спростовано позивачем, Постанови № 277 та № 278 втратили чинність згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2017 № 725 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України та з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг».

З огляду на викладене, Ліцензійні умови затверджені Постановами № 277 та № 278 період з 01.01.2016року по 31.12.2016року були чинними та, відповідно, обов’язковими для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 – 11, 19, 72 – 77, 90, 139, 241 – 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук