Decision № 75974291, 20.08.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1444/1815 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю:

прокурора - Наумової Т.О.,

представника відповідача - Віштала Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новострой - Люкс", третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор, позивач) звернувся до суджу із адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Новострой - Люкс" (далі - відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, у якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новострой-Люкс» (код ЄДРПОУ 35329956 проспект 200 річчя Херсона, 28, м. Херсон, 73000) забезпечити допуск працівників ГУ ДСНС в Миколаївській області до проведення перевірки приміщень та території об'єкта за адресою: проспект Миру, 1/1, м. Миколаїв, 544034 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

Ухвалою від 27.07.2018р. провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 15.08.2018р. розгляд справи відкладений до 20.08.2018р.

У судовому засіданні 20.08.2018р. проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Новострой - Люкс" не допустило працівників ДСНС до проведення позапланової перевірки. ГУ ДСНС у Миколаївській області звернулось до Миколаївської місцевої прокуратури № 2 щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання - ТОВ «Новосторой-Люкс» допустити до проведення заходу державного нагляду (контролю). За наслідками розгляду цього звернення прокурором встановлені підстави для представництва в суді інтересів держави, які обґрунтовані наступним. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені статтею 67 Кодексу цивільного захисту України. Зокрема, п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України ДСНС надано право звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Натомість, ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим законом України не встановлено права органів Державної служби з надзвичайних ситуацій подавати позов про зобов'язання фізичної або юридичної особи вчинити певні дії, зокрема, - забезпечити допуск фахівця органу державної служби з надзвичайних ситуацій до здійснення перевірки стану додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожарної безпеки. Частиною другою статті 2 ЦК України визначено, що одним із учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. За частиною першою статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, державні органи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. Одним із таких органів є прокуратура, на яку п. З ч. 1 ст. 1311 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Зі змісту ч. 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Реалізуючи надані їй функції із здійснення контролю у сфері техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС України у Миколаївській області позбавлене повноважень на звернення до суду у спірних правовідносинах, а тому прокурор подає цей позов як самостійний позивач. Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідач 10.08.2018р. надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що не допуск працівників ГУ ДСНС в Миколаївській області до проведення перевірки приміщень та території об'єкта за адресою: проспект Миру, 1/1, м. Миколаїв є законним, тому відсутні підстави для задоволення позову. Стверджує, що а ні у наказі ГУ ДСНС у Миколаївській області № 172 від 30 березня 2018 року а ні у посвідченні (направленні) про проведення перевірки № 38 від 06.04.2018 року не зазначено підстав проведення перевірки, що унеможливлює проведення зазначеної перевірки, оскільки як вже було зазначено у абз. 9 п.1 ст 6 Закону №877 під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. А у разі відсутності зазначених підстав відсутній і сам предмет перевірки, оскільки невідомо які саме питання необхідно перевіряти. Миколаївська місцева прокуратура № 2 у адміністративному позові зазначає, що підставою для позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України, але доказів того, що вказана перевірка мала бути проведене на саме з цієї підстави не надає. У адміністративному позові позивач зазначає, що перед початком здійснення перевірки державним інспектором було надано/пред'явлено представнику товариства (мається на увазі представнику ТОВ «Новострой-Люкс») службове посвідчення, що засвідчує особу перевіряю чого та посвідчення №38. Проте зазначене спростовується доказами наданими позивачем, так на копії посвідчення №38 зазначено, що її копію отримав керуючий магазином ТОВ «Фудком», який не має ніякого відношення до ТОВ «Новострой-Люкс», про що він і зазначає у вказаному посвідченні. Також у акті про недопущення до проведення планової перевірки зазначено, «Я керуючий магазином ТОВ «Фудком», ОСОБА_2 відношення до ТОВ «Новострой-Люкс» не маю». Відповідно до діючого законодавства (п.5 статті 6 Закону №877) перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання (а відповідно до наказу та посвідчення це ТОВ «Новострой-Люкс») або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Представнику ТОВ «Новострой-Люкс» перед початком здійснення заходу не було надано а ні посвідчення (направлення) на проведення перевірки, а ні службового посвідчення. Відповідно до п.5 ст. 7 Закону № 877 суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Зазначене свідчить про порушення процедури проведення перевірки, а відтак з боку посадових осіб ТОВ «Новострой-Люкс» відсутня будь яка неправомірність. Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання не прибула, пояснення щодо позовних вимог не надсилала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом начальника ГУ ДСНС України в Миколаївській області "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)" №172 від 30.03.2018, відповідно до протокольного рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 28.03.2018, заплановано здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання ТОВ «Новострой-Люкс» за адресою здійснення торгівлі по проспекту Миру, 1/1 у м. Миколаєві.

На підставі наказу, 06.04.2018 начальником Інгульського РВ у місті Миколаїв ГУ ДСНС у Миколаївській області видане посвідчення №38 на проведення позапланової перевірки ТОВ «Новострой- Люкс», що знаходиться за адресою: проспект Миру, 1/1 м. Миколаїв.

Копія посвідчення, додана позивачем до суду, містить напис, зроблений від руки, «Кер. Маг. ТОВ «Фудком» ОСОБА_2 відношення до ТОВ «Новострой- Люкс» не маю».

За наслідками не допуску посадовими особами ГУ ДСНС у Миколаївській області складений відповідний акт від 06.04.2018. Відмову у допуску до проведення перевірки обґрунтовано відсутністю уповноваженої особи товариства.

Вказаний акт отримано представником ТОВ «Новострой-Люкс» 10.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ГУ ДСНС у Миколаївській області звернулось до Миколаївської місцевої прокуратури № 2 щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання - ТОВ «Новосторой-Люкс» допустити до проведення заходу державного нагляду (контролю).

Миколаївською місцевою прокуратурою №2 розглянуто клопотання ГУ ДСНС України у Миколаївській області, за наслідками розгляду якого встановлені підстави для представництва в суді інтересів держави, у зв'язку із чим прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін у спорі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 8,9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду, а відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Правовий аналіз пунктів 1 - 6 ч. 4 ст. 46 КАС України свідчить, що громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб. Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб'єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб'єктів владних повноважень.

Крім того, п. 6 ч. 4 ст. 50 КАС України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові від 21 грудня 2016 року Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 21-2735а16.

Вказаний висновок кореспондується з нормами пункту 5 частини першої статті 19 КАС України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Статтею 19 Конституції України також закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор стверджує про відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області права на звернення до суду із позовом про зобов'язання юридичної особи приватного права забезпечити допуск працівників ГУ ДСНС в Миколаївській області до проведення перевірки приміщень та території об'єкта щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд погоджується із таким висновком позивача із наступних підстав.

Перевіряючи повноваження Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на звернення до суду з позовом, суд відмічає, що повноваження органів ДСНС на проведення перевірок та вжиття відповідних заходів, регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - №877-V).

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені зокрема статтею 67 Кодексу цивільного захисту України. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що до них належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Наведеному припису Кодексу цивільного захисту кореспондує пп. 48 п. 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018р.у справі №826/7962/16.

Обгрунтовуючи підстави для звернення до суду прокурор у позові зазначив «…Реалізуючи надані їй функції із здійснення контролю у сфері техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС України у Миколаївській області позбавлене повноважень на звернення до суду у спірних правовідносинах, а тому прокурор подає цей позов як самостійний позивач…».

Тобто прокурор у даних правовідносинах виступає не від імені суб'єкта владних повноважень (органа ДСНС), а як позивач, захищаючи інтереси держави.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697).

Відповідно до ст. 23 Закону № 1697 представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23).

Зазначена стаття кореспондується із нормами КАС України.

Зокрема ч. 3, 4 ст. 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Із аналізу наведених правових норми слідує, що має право на звернення до суду в інтересах держави якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, а також у разі відсутності такого органу.

Тобто у певного суб'єкта владних повноважень має бути наявне повноваження, яке він не реалізує, або реалізує неналежним чином, або такий орган відсутній.

Як встановлено судом територіальний орган ДСНС у Миколаївській області створений та діє, разом із тим, у нього відсутнє законодавчо визначене повноваження на звернення до суду із позовом про зобов'язання допустити до проведення перевірки.

Суд вважає, що звертаючись до суду із даним позовом, прокурор перебирає на себе повноваження законодавчого органу, встановлюючи компетенцію суб'єкта владних повноважень, яка відсутня у правових актах.

Посилання прокурора на ч. 5 ст. 53 КАС України як на підставу звернення до суду , суд вважає помилковим, оскільки ця правова норма визначає лише правовий статус особи у процесі - якщо орган наявний і прокурор подав позов у його інтересах, то позивачем стає орган, якщо орган відсутній або не має необхідної процесуальної правосуб'єктності - статус позивача набуває прокурор.

Щодо твердження позивача про безпідставність не допуску ДСНС у Миколаївській області до проведення перевірки ТОВ «Новострой- Люкс», за адресою: проспект Миру, 1/1 м. Миколаїв, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Статтею 1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону №877 передбачено, вичерпний перелік підстав з яких проводяться позапланові заходи.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону №877 проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Пунктом 3 ст. 6 передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Стаття 7 Закону №877 передбачає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу: предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Судом встановлено, що ні у наказі ГУ ДСНС у Миколаївській області № 172 від 30 березня 2018 року, ні у посвідченні (направленні) про проведення перевірки № 38 від 06.04.2018 року не зазначено підстав проведення перевірки.

Миколаївська місцева прокуратура № 2 у адміністративному позові зазначає, що підставою для позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України, але доказів того, що вказана перевірка мала бути проведене на саме з цієї підстави не надає.

Також позивач стверджує, що перед початком здійснення перевірки державним інспектором було надано/пред'явлено представнику ТОВ «Новострой-Люкс» службове посвідчення, що засвідчує особу перевіряю чого та посвідчення №38 на проведення перевірки.

Разом із тим, як встановлено судом копія посвідчення на перевірку №38 містить відмітки кому саме було вручене зазначене посвідчення, проте, воно містить напис наступного змісту: «Кер. Маг. ТОВ «Фудком» ОСОБА_2 відношення до ТОВ «Новострой-Люкс» не маю. Підпис».

Аналогічний напис міститься в акті № 3 про недопущення до проведення перевірки від 06.04.2018р. у графі «Пояснення керівника суб'єкта господарювання чи уповноваженої ним особи або фізичної особи-підприємця чи її представника».

Представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити кому вручено направлення на проведення перевірки, яке відношення до позивача має ТОВ «Фудком» та громадянка ОСОБА_2

Як пояснив представник відповідача ТОВ «Новострой-Люкс» орендувало частину приміщення за адресою: проспект Миру, 1/1 м. Миколаїв, проте на сьогодні магазин там не діє, жодного відношення до ТОВ «Фудком» та ОСОБА_2 не має, оскільки за вказаною адресою декілька СПД орендують приміщення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представнику ТОВ «Новострой-Люкс» перед початком здійснення заходу не було надано ні посвідчення (направлення) на проведення перевірки, а ні службового посвідчення.

Зазначене свідчить про порушення процедури проведення перевірки, що виключає протиправність не допуску до її проведення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд-

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 серпня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 5.1.2