Court ruling № 75905935, 16.08.2018, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

16 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/18748/16-а

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Джабурія О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2018 року у справі за заявою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміни способу та порядку виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії (нині Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі), -

ВСТАНОВИВ :

19 червня 2018 року відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з заявою про встановлення чи зміни способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії (нині Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2018 року заяву відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміни способу та порядку виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії (нині Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) задоволено. Встановлено подальший спосіб виконання рішення суду, визначено, що при виконанні виконавчого листа №522/18748/16-а, виданого 28.11.2017 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (нині Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплатити вказаний перерахунок пенсії з урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому відповідно дол. Закону України «Про державний бюджет України …» на відповідний рік, починаючи з 06.06.2012 року, за виключенням суми фактично проведених виплат, Центральному об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі перерахувати кошти на банківський рахунок ОСОБА_1, за заявою поданою до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі представником ОСОБА_1 за довіреністю.

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Крім цього, в апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання щодо звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи свою вимогу, апелянт посилається на незадовільний майновий стан та відсутність грошових коштів на сплату судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 року по справі №809/1045/16, від 10.01.2018 року по справі № 242/3169/17.

Імперативними приписами частин 5,6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення або відстрочення його від сплати судового збору.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Слід зазначити, що згідно до вимог ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімумі для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») в апеляційній скарзі не наведені.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн.

Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1762 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок №34315206081007, отримувач коштів: УК у м. Одесі /Приморський р-н/ 22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: «Судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Одеський апеляційний адміністративний суд, справа №522/18748/16-а».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя – доповідач, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі – відмовити.

Апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2018 року залишити без руху, надавши апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

Роз’яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Джабурія О.В.