№ 75889456, 10.08.2018, Kharkiv Regional Court of Appeal

Постанова

Іменем України

10 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 624/49/18

провадження № 22-ц/790/2908/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Піддубного Р.М. (суддя - доповідач),

суддів: Коваленко І.П., Котелевець А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Попович Т.М., -

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, мотивуючи який зазначила, що 19 жовтня 2012 року між нею та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (ПАТ КБ «Приватбанк») було укладено публічний договір про надання фінансового лізингу № HAEWA+0000389855, відповідно до умов якого вона отримала в строкове платне користування об'єкт лізингу - автомобіль марки «Богдан» модель «211040», номер кузова: VIN-НОМЕР_2, рік випуску-2012, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язалась сплачувати щомісячні платежі, передбачені договором.

21 листопада 2017 року вона отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» документи, що підтверджують виконання нею у повному обсязі зобов'язань за договором, довіреність на представлення інтересів ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» в територіальних сервісних центрах МВС з метою зняття автомобіля з обліку та постановки його на облік на своє ім'я, між сторонами було підписано акт приймання-передачі транспортного засобу.

Посилаючись на те, що 29 листопада 2017 року Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області їй було відмовлено у знятті транспортного засобу з обліку на підставі п.п. 8, 27, 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 998 року № 1388, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на автомобіль марки «Богдан» моделі «211040», номер кузова: VIN-НОМЕР_2, рік випуску-2012, реєстраційний номер НОМЕР_1

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений нею позов задовольнити.

В обґрунтування скарги зазначила, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що вона повністю виконала умови договору фінансового лізингу, сплатила повну вартість автомобіля, отримала від відповідача усі необхідні документи для оформлення права власності, нікчемність договору фінансового лізингу в зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення не позбавляє її права власності на спірне рухоме майно, оскільки сторони правочину не заявляють вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що 19 жовтня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено публічний договір про надання фінансового лізингу № HAEWA+0000389855, відповідно до умов якого остання отримала в строкове платне користування об'єкт лізингу - автомобіль марки «Богдан» модель «211040», номер кузова: VIN-НОМЕР_2, рік випуску-2012, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язалась сплачувати щомісячні платежі, передбачені договором.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вищевказаний транспортний засіб зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу № HAEWA+0000389866 від 10 листопада 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Сердечної М.А. та ОСОБА_1 засвідчили, що всі зобов'язання сторін за вказаним договором належним чином виконані, претензій стосовно договору та зобов'язань за ним сторони не мають. Лізингоодержувач повністю сплатив Лізингодавцю всі належні до сплати платежі за договором. Предмет лізингу - автомобіль «Богдан 211040-82-4» VIN НОМЕР_2 разом з відповідними документами передано у власність лізингоодержувачу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 договір фінансового лізингу є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально, а тому не є підставою для виникнення у позивача права власності на спірне нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Статтею 799 ЦК України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже встановивши, що договір фінансового лізингу від укладений 19 жовтня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 договір лізингу нотаріально посвідчено не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на спірне рухоме майно.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді І.П. Коваленко

А.В. Котелевець