Court ruling № 75869803, 14.08.2018, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1235/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Смарт-Агро» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Смарт-Агро» (далі - ПП «Смарт-Агро») звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування наказу №2080 від 31 травня 2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Смарт-Агро».

Ухвалою від 04 липня 2018 року (а.с.1) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін на 14:30 год. 27 липня 2018 року.

27 липня 2018 року в судове засідання представники сторін не прибули, про що було складено відповідну довідку (а.с. 24).

Водночас, 26 липня 2018 року від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника по даній справі (а.с. 23).

Надаючи правову оцінку підставам неприбуття представника позивача в судове засідання 27 липня 2018 року, суд не вважає їх поважними, оскільки обставини щодо неможливості забезпечити явку представника підприємства в судове засідання не підтвердженні жодними доказами. При цьому суд також врахував, що позивач, як юридична особа, не обмежений можливістю представництва його інтересів конкретно визначеним представником, у тому числі зважаючи на можливість здійснення самопредставництва у судовій справі.

Визначення пріоритетності інтересів суб'єкта господарювання (невідомі суду обставини, що унеможливлюють забезпечити явку представника) залежить виключно від волевиявлення позивача і не зумовлене об'єктивними обставинами.

Разом з тим, зважаючи на першу неявку у судове засідання представника позивача, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 13, 15), керуючись пунктом 2 частини другої статті 205 КАС України, суд відклав розгляд справи на 15:30 год. 14 серпня 2018 року. При цьому, суд позивачу та відповідачу направив повістки про виклик до суду в адміністративній справі, які останнім вручено 01 серпня 2018 року та 31 липня 2018 року відповідно (а.с. 26, 27).

14 серпня 2018 року представник позивача в судове засідання повторно не прибув, про поважність причин неприбуття суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності також не подав. При цьому, в позовній заяві позивач наполягав на судовому розгляді даної справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Представник відповідача 14 серпня подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін на підставі частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а судовий розгляд проводиться у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тобто, обов'язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Також не може залишитися поза увагою суду і та обставина, що розгляд справи у судовому засіданні обумовлено клопотанням саме позивача. Тому подальша поведінка позивача, як-от неприбуття у судове засідання, неподання доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання, вказує на зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є виконання процесуальної дії у встановлені законом або судом строки, в тому числі і забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Згідно з частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, розгляд справи по суті даної справи розпочато 04 серпня 2018 року - через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 23 рішення Європейського суду з прав людини від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі "Цихановський проти України", національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

На думку суду, наведені вище обставини, які характеризують поведінку позивача, свідчать про відсутність у позивача інтересу до розгляду справи, що зумовлює затягування розгляду справи.

Частиною п'ятою статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Від позивача заява про розгляд справи за відсутності його представника не надходила, що перешкоджає розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Принципи адміністративного процесу - змагальність та диспозитивність - надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

З системного аналізу частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача. Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є усвідомленими діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.

Враховуючи повторне неприбуття у судове засідання представника позивача (27 липня 2018 року, 14 серпня 2018 року), при цьому поважність причин неприбуття у судове засідання представника 27 липня 2018 року судом не визнана, а 14 серпня 2018 року позивач не повідомив про причини неприбуття представника взагалі, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за відсутності його представника, суд дійшов висновку, що позов Приватного підприємства «Смарт-Агро» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства «Смарт-Агро» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Волинський окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складене 14 серпня 2018 року.

Суддя О.А. Лозовський