Court ruling № 7584332, 29.12.2009, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року № 22-а-10297/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Довгополова О.М.,

суддів: Попка Я.С., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 13 травня 2008 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Приватного підприємства «Приватспецсервіс», Кооперативу «Техніка» про визнання недійсним господарського зобовязання та застосування юридичних наслідків, передбачених ст. 208 ГК України , -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2008 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова звернулася до суду з позовом про визнання недійсним на підставі ст. 207 ГК України укладеного між ПП «Приватспецсервіс» та Кооперативом «Техніка» договору № 24/11 від 24.11.2005 року на загальну суму 500000,00 грн. (в т.ч. 83333,33 грн. ПДВ) як такого, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та застосування юридичних наслідків, передбачених ст. 208 ГК України. Вимоги обґрунтовані тим, що зазначений договір від імені ПП «Приватспецсервіс» підписано ОСОБА_2, який не був директором та не отримував доходів на цьому підприємстві. Водночас зазначено, що директором ПП «Приватспецсервіс» на час укладення договору була ОСОБА_3, яка й отримувала доходи на цьому підприємстві

Постановою господарського суду Львівської області від 13 травня 2008 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Сихівському районі м. Львова просить скасувати постанову, задовольнивши позов. Крім обставин, наведених у позовній заяві, у скарзі апелянтом додатково зазначено, що ГВ ПМ ДПІ у м. Львові в ході розслідування кримінальної справи № 20320070001, порушеної СВ ПМ ДПА в Одеській області за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Дельта-98» (м. Одеса), при проведенні обшуку в офісі підприємства за адресою: м. Одеса, вул. Авдеєва-Чорноморського, б. 2-6, оф. 14 були вилучені бланки, штампи і печатки різних субєктів підприємницької діяльності, у тому числі й ПП «Приватспецсервіс» (ЄДРПОУ 33533257), а також отримано копію оспорюваного договору № 24/11 від 24.11.2005 року на поставку електролічильників та запчастин до них на загальну суму 500000,00 грн. (в т. ч. 83333,33 грн. ПДВ).

У письмовому запереченні Кооператив «Техніка» просить залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 24.11.2005 року між ПП «Приватспецсервіс» (продавець) та Кооперативом «Техніка» (покупець) було укладено договір № 24/11 щодо поставки електролічильників та запчастин до них (далі товар) на загальну суму орієнтовно 500000,00 грн. (в т.ч. 83333,33 грн. ПДВ). Розрахунок проводиться у спосіб перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

На підставі зазначеного договору продавцем передано, а покупцем прийнято товар на загальну суму 53064,00 грн. Наведене підтверджується видатковою накладною № ПС00000788 від 29.11.2005 року, податковою накладною № 0000078 від 29.11.2005 року та оплатою за поставлений товар згідно з банківськими виписками від 20.11.2005 року на суму 31579,00 грн. та від 21.12.2005 року на суму 21485,00 грн. В решті частини оспорюваний договір не виконувався.

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобовязання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемний. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (договору, угоди, господарського зобовязання) недійсним судовому розгляду не підлягають. Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині відмови у позові про визнання недійсним господарського зобовязання підлягає скасуванню, а провадження в справі у цій частині закриттю.

Аналіз частини 1 статті 208 ГК України свідчить, що передбачені нею санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому в будь-якому випадку для застосування зазначених санкцій необхідно встановити наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, хоча б у однієї сторони угоди.

Проте обставини, на які покликаються податкові органи, не підтверджують те, що укладаючи та частково виконуючи договір поставки, будь-яка із сторін договору діяла з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а у решті її частини залишенню без змін, у звязку з чим скарга задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 157 ч. 1 п. 1, 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 203 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова задовольнити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 13 травня 2008 року у справі № 31/24А в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним господарського зобовязання (договору) № 24/11 від 24.11.2005 року скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті частини постанову господарського суду Львівської області від 13 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: Я.С. Попко

В.П. Любашевський

Повний текст рішення виготовлено 31.12.2009 року.