Court ruling № 75830232, 10.08.2018, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 серпня 2018 року м.Чернігів Справа № 2540/2816/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, згідно з частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу, як вбачається з адміністративного позову, позовними вимогами ОСОБА_1 є, зокрема, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу пенсії по інвалідності з квітня 2017 року та зобов'язання відповідача поновити виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з квітня 2017 року, з урахуванням заборгованості та нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тобто, вищевказані позовні вимоги заявлені позивачем з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 10.08.2018

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України, а саме пропуск останнім шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, що, у свою чергу, є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

При цьому, позивачем не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

У свою чергу, згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання представника позивача у адміністративному позові на той факт, що ОСОБА_1 про порушення своїх прав дізналась лише з листа Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 18.06.2018 № 49/09/П-20, оскільки про припинення виплати їй пенсії остання повинна була дізнатись з квітня 2017 року (місяця з якого закінчилась виплата щомісячних платежів - пенсії).

Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначеного недоліку, у встановлений судом строк, відповідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій