
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 528/248/18 Номер провадження 22-ц/786/1842/18Головуючий у 1-й інстанції Федорак Л. М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2018 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіна О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Хіль Л.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року, під головуванням судді Федорак Л. М. в м. Гребінка зі складанням повного тексту судового рішення 07 травня 2018 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 5718,11 грн., -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2018 року ПАТ КБ "Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом.
Зазначав, що дізнавшись про смерть боржника ОСОБА_5, Банк у березні 2015 року надіслав претензію кредитора до державної нотаріальної контори, щодо встановлення кола спадкоємців та включення боргу до спадкової маси померлого ОСОБА_5 кредиторської вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк».
У жовтні 2017 року Банк надіслав лист-претензію спадкоємцям боржника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором. Просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 5718,11 грн. за кредитним договором та судовий збір.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 5718,11 грн. відмовлено.
Рішення оскаржило АТ КБ «Приватбанк», яке в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 липня 2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав грошові кошти у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Станом на дату смерті боржника заборгованість за кредитним договором складає 5718,11 грн. з яких: 5689,13 грн. - заборгованість по кредиту; 28,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
24 березня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Гребінківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України з метою встановлення кола спадкоємців померлого та з вимогою включити кредиторські вимоги Банку в спадкову масу та повідомленням спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком.
03 квітня 2017 року Банк повторно звернувся до Гребінківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України.
Згідно відповіді державної нотаріальної контори за вих. № 156/01-16 від 12.04.2017 року на претензію ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.04.2017 року, на майно померлого 24.07.2014 року ОСОБА_5 спадкова справа відповідно алфавітної книги не заводилася, про спадкоємців, які могли б прийняти спадщину чи відмовитися від неї не відомо (а.с.42).
Відмовляючи у задоволення позову, районний суд виходив з того позивач не надав суду доказів, що правонаступники відповідача мають право на отримання спадщини за законом. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували вартість майна, одержаного у спадщину відповідачами, та доказів існування такого майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора, відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Аналіз норм статей 1216,1218,1219,1231,1268,1269,1296,1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.
Відповідачі, як спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови кредитного договору, прийнявши спадщину, у силу ст. ст. 1281,1282 ЦК України зобов'язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у спадкодавця ОСОБА_5 майна на час його смерті.
Як вбачається з наданих відповідачами договорів дарування від 24 січня 2014 р., ОСОБА_5 передав безоплатно у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обдаровуваним в рівних частинах, як дарунок, земельну ділянку загальною площею 0,062 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.87-94).
Отже, за життя, боржник ОСОБА_5 все майно, що йому належало подарував дочкам - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Враховуючи, те що у разі смерті боржника за кредитним договором спадкоємець несе відповідальність лише у межах вартості майна, одержаного у спадщину, а відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 такого майна у спадщину не отримували, що відповідно унеможливлює стягнення з них заборгованості.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 п. 1.ч.1, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя /підпис/ О. В. Прядкіна
Судді: /підпис/ С.Б. Бутенко
/підпис/ Л.М. Хіль
Повний текст постанови складено 13.08.2018 р.
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області О. В. Прядкіна
The court decision No. 75827434, Poltava Regional Court of Appeal was adopted on 13.08.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 528/248/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: