Decision № 75799591, 25.07.2018, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Рівне №817/1387/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 доНачальника Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Начальника Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови, винесеної 13.04.2018 начальником Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3 за результатом розгляду справи про накладення штрафу уповноваженими посадовими особам №РВ18/957/000214/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев’яносто) гривень 00 коп.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказала, що підставою для накладення штрафної санкції стали висновки за результатом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) позивача щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та повідомлення податкового органу, що, як стверджувала позивач, ґрунтуються виключно на посиланнях на довідку від 29.08.2017 б/н за результатом обстеження стану дотримання чинного законодавства оформлення трудових відносин, оплати праці та сплати обов’язкових платежів Рокитнівської РДА та не основуються на фактичних обставинах, оскільки, як зазначила позивач, під час інспекційного відвідування в орендованому приміщенні магазину "Світ взуття" працювала позивач та найманий працівник ОСОБА_4 В той же час позивач відзначила, ОСОБА_5 була прийнята на тимчасове стажування продавця в магазині "Світ взуття" з 28.08.2017 по 29.08.2017 на підставі належним чином оформленого наказу та не була прийнята на роботу за трудовим договором. З огляду на це у позивача не виникло обов’язку щодо повідомлення уповноваженого органу про прийняття працівника на роботу, відтак винесення відповідачем спірної постанови та накладення штрафу є протиправним.

З наведених підстав позивач просив визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ18/957/000214/ТД-ФС від 13.04.2018.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення постанови начальника Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особам №РВ18/957/000214/ТД-ФС від 13.04.2018 та зупинення стягнення суми накладеного штрафу на підставі вказаної постанови.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відмовлено в задоволенні вказаної заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 24.05.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу визначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.06.2018.

06.06.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов (а.с.45-46), в якому позовні вимоги заперечив повністю. На обґрунтування заперечень зазначив, що законодавством визначено порядок та механізм укладання саме студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання договорів про стажування. Проте, відповідач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не було надано документів, які б підтверджували те, що ОСОБА_5 відноситься до однієї з категорії осіб, зазначених вище, відсутній договір про стажування між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5, запис про проходження стажування до трудової книжки ОСОБА_5 не вносився.

Крім того відповідач зауважив, що проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб: державних службовців, майбутніх адвокатів, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів. В іншому випадку, як переконаний відповідач, працівник має бути прийнятий на роботу за правилами КЗпП України.

Відповідач також зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування позивач не надала договору про стажування, індивідуального плану проходження стажування ОСОБА_5, а також не надала доказів ознайомлення ОСОБА_5 з вимогами до роботи за професією, з умовами та оплатою праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку і охорони праці, санітарними нормами та правилами, виробничими інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації і професійного зростання.

Вважаючи доводи позивача не підтвердженими належними доказами, з наведених підстав просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 13.06.2018 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

При цьому пояснила, що у серпні 2017 року здійснювала підбір працівника на посаду продавця. Проте, перед прийняттям на роботу та оформленням трудових відносин із працівником позивач проводила шляхом перевірки навичок та вмінь особи спілкування та поводження із клієнтом, роз’яснювала об’єми роботи і поводження в торговому залі магазину. Позивач переконана, що надання усних консультацій та роз’яснень без фактичного допущення до роботи та виконання конкретних трудових обов’язків не означає початок трудових відносин з працівником, а тому спірна постанови про накладення штрафу не грунтується на фактичних обставинах.

З наведених підстав просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі та скасувати спірну постанову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах та спосіб, встановлений чинним законодавством. Зазначила, що позивач, приймаючи на роботу найманого працівника, не дотрималась вимог чинного законодавства щодо належного оформлення трудових відносин з працівником та допустила працівника до роботи без оформлення трудового договору та повідомлення уповноваженого органу по даному факту у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому пояснила, що наданий до перевірки наказ позивача про прийняття ОСОБА_5 на стажування підтверджує фактичний початок трудових відносин з працівником, оскільки у згаданому наказі йдеться про виконання обов’язків продавця у торговому залі магазину "Світ взуття", що спростовує доводи позивача.

За таких обставин, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 11.08.2006, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В04 №076112 (а.с.24).

Суд встановив, що відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 1947 року № 81 "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", ратифікованої Законом України 08.09.2004 № 1956-IV, Конвенції Міжнародної організації праці від 1969 року № 129 "Про інспекцію праці в сільському господарстві", ратифікованої Законом України 08.09.2004 №1986-IV, Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, Порядку повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 № 76, Положення про Управління Держпраці у Рівненській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75, наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2012 за № 1500/31368, начальником Управління Держпраці у Рівненській області 20.03.2018 видано наказ № 180 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - наказ № 180 від 20.03.2018). Наказано інспектору праці ОСОБА_6 провести з 22.03.2018 по 23.03.2018 включно інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне, вул. Партизанська, 68, яка здійснює підприємницьку діяльність в магазині "Світ взуття" за адресою: 34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне. Підстава: службова записка заступника начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 від 19.03.2018; лист Рокитнівської районної державної адміністрації від 26.12.2017 № 4820/02-23/17 (вх. від 03.01.2018 № 46/04-08) (а.с.50).

20.03.2018 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано направлення на інспекційне відвідування № 155-Н/09-27 на проведення інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства про працю у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому зазначено, що під час інспекційного відвідування підлягають розгляду 1, 3, 4, 5, 6, 11 Акту, розділи і форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 №1500/31368). Інспекційне відвідування буде проведене: з 22 березня по 23 березня 2018 року включно (а.с.49).

Суд встановив, що інспектором праці ОСОБА_6, службове посвідчення № 957, відповідно до наказу № 180 від 20.03.2018 та направлення від 20.03.2018 № 155-Н/09-27, у присутності у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та головного спеціаліста-експерта умов праці відділу з питань праці Управління соціального захисту населення Рокитнівської РДА ОСОБА_8 в період з 22.03.2018 по 23.03.2018 проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, результати якого оформлені Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 23.03.2018 №РВ18/957/АВ (далі - акт інспекційного відвідування) (а.с.12-18).

За результатом проведеного заходу встановлено:

- в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, станом на час проведення обстеження районною тимчасовою комісією (29.08.2017) громадянка ОСОБА_5 була допущена до роботи без укладення трудового договору (на умовах стажування), яка здійснювала роботу продавця у орендованому приміщенні магазину "Світ взуття" по вул. Партизанська, 13 смт. Рокитне з 28.08.2017 по 29.08.2017р., оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатами обстеження стану дотримання законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплата праці та сплати обов’язкових платежів Рокитнівської РДА довідкою №б/н від 29.03.2017 було зафіксовано дві особи, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які 29.08.2017 виконували роботу продавців у магазині "Світ взуття" по вул. Партизанська, 13 смт. Рокитне;

- в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_5 не подано ФОП ОСОБА_1 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором;

- в порушення вимог статті 253 КЗпП України, особа ОСОБА_5, яка 28.08. - 29.08.2017 працювала у ФОП ОСОБА_1, не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

13.04.2018 Управління Держпраці у Рівненській області листом за вих. № 16-11/2278 повідомило позивача про те, що відбувся розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП (а.с.20).

13.04.2018 начальник Управлінням Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3, розглянувши справу про накладення штрафу, та на підставі акта інспекційного відвідування від 23.03.2018 №РВ18/957/АВ щодо порушень Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 законодавства про працю встановив:

- в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, станом на час проведення обстеження районною тимчасовою комісією (29.08.2017) громадянка ОСОБА_5 була допущена до роботи без укладення трудового договору (на умовах стажування), яка здійснювала роботу продавця в орендованому приміщенні магазину "Світ взуття" по вулиці Партизанська, 13, смт. Рокитне з 28.08.2017 по 29.08.2017, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_5, не подано ФОП ОСОБА_1 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором;

- статті 253 КЗпП України, особа ОСОБА_5, яка 28.08 - 29.08.2017 працювала у ФОП ОСОБА_1, не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

За фактом виявлених порушень 13.04.2018 начальником Управлінням Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3 винесено постанову №РВ18/957/000214/ТД-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690,00 грн. (а.с.21-23).

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 4 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

17.06.2015 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", якою встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення № 96), встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскарженої постанови є висновок Управління Держпраці у Рівненській області про те, що позивачем допущено до роботи працівника - ОСОБА_5 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.

З наведеними висновками відповідача суд не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що станом на час проведення відповідачем інспекційного відвідування громадянка ОСОБА_5 в трудових відносинах з позивачем не перебувала, за місцем здійснення господарської діяльності позивача не знаходилась, будь-які пояснення в зазначеної особи під час інспекційного відвідування не відбиралися.

Як встановлено з пояснень представника відповідача та акта інспекційного відвідування від 23.03.2018, висновку про те, що громадянка ОСОБА_5 в період з 28.08.2017 по 29.08.2017 була допущена позивачем до роботи продавця в магазині "Світ взуття" по вул. Партизанська,13 в смт Рокитне, відповідач дійшов з урахуванням таких обставин:

1) листа Рокитнівської районної державної адміністрації від 26.12.2017 №4820/02-23/17,

2) наданого під час інспекційного відвідування наказу ПП ОСОБА_1 від 27.08.2017 № 7 (а.с.19).

Так, за змістом листа від 26.12.2017 №4820/02-23/17 Рокитнівська районна державна адміністрація просить Управління Держпраці у Рівненській області вжити заходи в частині нагляду за додержанням законодавства у сфері охорони праці, зокрема, ФОП ОСОБА_1, магазин "Світ взуття", смт. Рокитне, вул. Партизанська, 68 (під час обстеження в магазині знаходилися 3 особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які виконували обов’язки продавців. Крім того була ще одна особа, яка знаходилася в магазині за прилавком та відмовилася назвати своє прізвище. З усних пояснень працівників встановлено, що їм виплачується мінімальна заробітна плата. Копії підтверджуючих документів комісії не було надано) (а.с.47).

Суд враховує, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі — об’єкт відвідування), врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі – Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 296 установлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі — виконавчі органи рад).

Згідно з пунктом 3 порядку № 295 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі — органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — контрольні повноваження).

Пунктом 11 Порядку № 295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Отже, з метою виявлення неоформлених трудових відносин та належного фіксування таких фактів інспектори праці наділені відповідними повноваженнями задля ефективної реалізації власної компетенції.

Повноваження місцевої державної адміністрації в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати визначені в статті 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 N 586-XIV, зі змінами та доповненнями, при цьому вказаний Закон не регламентує процедури здійснення місцевими державними адміністраціями державного контролю за додержанням законодавства про працю.

З огляду на наведене, суд критично оцінює та відхиляє покликання відповідача на результати обстеження районною тимчасовою комісією 29.08.2017 в приміщенні магазина "Світ взуття" по вул. Партизанська,13 смт Рокитне, позаяк жодний документ у встановленому законодавством порядку за наслідками проведення такого заходу не складався і відповідач на його наявність не вказує. Також в акті інспекційного відвідування (а.с.16) відповідачем зазначено, що за результатами обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплаті праці та сплати обов'язкових платежів Рокитнівської РДА складена довідка б/н від 29.03.2017, однак суд зауважує, що такий доказ в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відповідачем до справи не поданий, на його наявність відповідач в заявах по суті справи та поясненнях в судовому засіданні не посилався, а зазначена дата 29.03.2017 свідчить, що така довідка не стосується спірних правовідносин.

Окрім цього, суд приймає до уваги, що до листа від 26.12.2017 №4820/02-23/17 Рокитнівської районної державної адміністрації, який був врахований Управлінням Держпраці у Рівненській області під час призначення та проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, жодний документ доданий не був, що відповідачем не заперечувалось.

Разом з тим, в наказі ФОП ОСОБА_1 № 7 від 27.08.2017 зазначено про прийняття на тимчасове стажування, на освоєння техніки поводження в залі та обслуговування клієнтів, вивчення постачальників ОСОБА_5 з 27.08.2017 по 29.08.2017.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що законодавством проходження стажування при прийнятті на роботу передбачено лише для певних категорій осіб: державних службовців, майбутніх адвокатів, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів. ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджували б те, що ОСОБА_5 відноситься до однієї з таких категорій; висновки про результати стажування також відсутні. Договір про стажування між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відсутній. Якщо посада працівника не відноситься до перелічених категорій, то такий працівник має бути прийнятий на роботу за правилами Кодексу законів про працю України, а у разі необхідності - із випробувальним терміном. Відповідно до статті 26 Кодексу законів про працю України умова про випробування повинна бути зафіксована в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Термін "стажування" передбачає набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду для керівників, професіоналів та фахівців. Стажування проводиться за індивідуальним планом, який затверджується роботодавцем, що направляє працівника на стажування.

При цьому відповідач також зазначав, що під час проведення інспекційного відвідування позивач не надав договору про стажування, індивідуального плану проходження стажування ОСОБА_5С, доказів ознайомлення з вимогами до роботи за професією, з умовами та оплатою праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку і охорони праці, санітарними нормами і правилами.

Однак, суд зазначає, що за обставинами справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості, що 29.08.2017 громадянка ОСОБА_5 була допущена до роботи позивачем без укладення трудового договору (на умовах стажування), позаяк, як зазначено вище по тексту судового рішення, станом на 29.08.2017 інспекційне відвідування чи інша перевірка за дотриманням ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю уповноваженими особами у встановленому законом порядку проведена не була, жодні документи з цього приводу не складалися, пояснення у ФОП ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_5 не відбиралися.

При цьому позивач в судовому засіданні заперечила факт допуску ОСОБА_5 до роботи за будь-якою посадою.

Суд зауважує, що можливий факт перебування такої особи в приміщенні магазину, за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків, не свідчить про виникнення трудових відносин.

Лише наявність наданого позивачем до інспекційного відвідування наказу № 7 від 27.08.2017, за відсутності доказів виконання відповідної роботи ОСОБА_5, не підтверджує фактичного допущення зазначеної в наказі особи до роботи.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено факт допуску позивачем ОСОБА_5 29.08.2017 до роботи на посаді продавця, відтак висновки відповідача, наведені в акті інспекційного відвідування від 23.03.2018 №РВ18/957/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, суд вважає такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів задля їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскарженої постанови про накладення штрафу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суб’єкта владних повноважень на предмет відповідності вказаним критеріям, суд зазначає, що постанова від 13.04.2018 №РВ18/957/000214/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 111690,00 грн. прийнята відповідачем з порушенням принципу пропорційності, зокрема, без дотримання балансу між цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, і несприятливими наслідками для прав позивача. Крім цього, відповідачем при прийнятті такої постанови не враховано всіх обставин, що мають значення, а тому така постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню, а порушене право позивача - судовому захисту.

Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд враховує правові висновки у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним (підпункт 10.2 пункту 10).

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.3) суд присуджує на користь позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (34200 Рівненська область смт Рокитне, вул. Партизанська,68, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Начальника Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3 (33028 м. Рівне, вул. Лермонтовуа,7, код ЄДРПОУ 39780243) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами, винесену начальником Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_3, від 13.04.2018 № РВ18/957/000214/ТД-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 111690,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.