Court ruling № 75775871, 08.08.2018, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4286/18

УХВАЛА

08 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, ГУ ДФС у м.Києві, не погоджуючись із вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, апелянтом не зазначено адресу електронної пошти.

На виконання вказаної ухвали, 17 липня 2018 року до суду надійшла заява скаржника, в якій він просив відстрочити сплату судового збору або продовжити строк виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року. Вказана заява обґрунтована незадовільним матеріальним становищем ГУ ДФС у м.Києві, що позбавляє можливості здійснення будь-яких платежів, на підтвердження чого надано копії листів ГУ ДФС України у м.Києві, службову записку ГУ ДФС у м.Києві від 11 червня 2018 року №402/26-15-05-03-31 та службовий лист від 05 червня 2018 року №5461/26-15-10-02-34.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, вирішення питання про відстрочення сплати судових витрат є правом суду, а не обов'язком, оскільки належить до дискреційних повноважень суду та вирішення даного питання залежить від майнового стану сторони.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст.8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Подані апелянтом копії листів ГУ ДКС України від 16 травня 2018 року №7-08/541-4919, від 11 червня 2018 року №7-08/711-5880, від 11 червня 2018 року №7-08/712-5881 не свідчить про неможливість сплати судового спору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосується виконання виконавчих документів зовсім в інших справах та інших обставин.

Крім того, 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, суд доходить висновку, що наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору в силу положень ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 КАС України, застосовуються положення ст.169 КАС України.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що недоліки апеляційної скарги в частині не подання документу про сплату судового збору, у встановлений судом строк усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Згідно з ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 травня 2018 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма