Decision № 75768921, 02.08.2018, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

_______________

"02" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1043/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Шийнцис О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – на підставі довіреності №214 від 05.05.2018р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Одесаобленерго” до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” про визнання неправомірними дій та зобов`язання виконувати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Одесаобленерго” (надалі – позивач) звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” (надалі – відповідач) про визнання неправомірними дії та зобов`язання виконувати умови договору.

Разом із позовною заявою до господарського суду Акціонерним товариством «Одесаобленерго» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову за вх.ГСОО№2-2760/18 від 01.06.2018р., згідно з якою заявник просить суд вжити наступні заходи забезпечення позову:

- заборонити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, 4, ідентифікаційний код: 24764280) підключити до власних електричних мереж об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21, на підставі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) №16/2018 від 06.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2018р. заяву про вжиття заходів забезпечення позову за вх.ГСОО№2-2760/18 від 01.06.2018р. було повернуто Акціонерному товариству «Одесаобленерго» без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2018р. позовну заяву Акціонерного товариства “Одесаобленерго” було залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

11.06.2018р. за вх.ГСОО№11603/18 до канцелярії Господарського суду Одеської області позивачем було надано клопотання про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 04.06.2018р., а саме додано оригінали платіжних доручень про сплату судового збору у розмірі 3 524,00грн.

В позовній заяві Акціонерним товариством “Одесаобленерго” було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2018р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі №916/1043/18, задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи №916/1043/18 в порядку спрощеного позовного провадження, справу №916/1043/18 прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "05" липня 2018 р. о 11:00 год.

25.06.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв’язку із їх необґрунтованістю.

25.06.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” надійшло клопотання про залучення до участі у справі №916/1043/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

В судовому засіданні 05.07.2018р. представником позивача було надано суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначає, що відповідачем не доведено виконання умов п. 3.1.14 Договору на послуги з передачі електричної енергії, у зв’язку із чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 02.08.2018р. було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі №916/1043/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

02.08.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Одесаобленерго” (теперішня назва Акціонерне товариство “Одесаобленерго)” (надалі – постачальник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” (надалі – електропередавальна організація) було укладено Договір на послуги з передачі електричної енергії №3/П (надалі – договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом цього договору є умови передачі електричної енергії, що є товарною продукцією Постачальника, через електричні мережі Електропередавальної організації споживачам постачальника і порядок оплати постачальником вартості послуг з передачі електричної енергії Електропередавальній організації та порядок їх визначення.

Відповідно до п. 3.1.14 Договору, електропередавальна організація зобов’язується при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов’язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.

Згідно із п. 7.5. Договору, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту.

Однак, як зазначає позивач ТОВ «ЗЕМ» не виконує приписи п. 3.1.14 Договору та протиправно видає новим споживачам технічні умови, які із позивачем не узгоджуються.

Так, зокрема на адресу АТ «Одесаобленерго» супровідним листом № 70 від 13.04.2018р. від ТОВ «ЗЕМ» надійшли технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, (яке не є стандартним) № 16/2018 на об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21, які були видані 06.02.2018р.

Проте, позивач зазначає, що технічні умови із АТ «Одесаобленерго» не узгоджувались.

Листом № 21/494 від 17.05.2018 р. АТ «Одесаобленерго» повідомило ТОВ «ЗЕМ» про необхідність складання двостороннього акту порушень на виконання приписів п. 7.5 Договору на послуги з передачі електричної енергії № 3/П від 09.09.2009 р. У зв’язку із чим, актом про порушення від 22.05.2018р. зафіксовано порушення з боку ТОВ «ЗЕМ» умов пункту 3.1.14 Договору на послуги з передачі електричної енергії № 3/П від 09.09.2009 р. при видачі технічних умов № 16/2018, виданих 06.02.2018 р. на об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21.

Позивач зазначає, що вищезазначений акт про порушення було складено у присутності представника ТОВ «ЗЕМ» - директора ОСОБА_3, який від підпису акту відмовився, причини відмови від підпису акту не повідомив.

З наведених підстав Акціонерне товариство “Одесаобленерго” звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” про визнання неправомірними дій ТОВ «ЗЕМ» з видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) № 16/2018 від 06.02.2018 р. на об'єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород- Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21 та зобов'язання ТОВ «ЗЕМ» належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені в пункті 3.1.14. Договору на послуги з передачі електричної енергії № 3/П від 09.09.2009 р., а саме - при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов’язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” заперечує проти позовних вимог, та відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв’язку із їх необґрунтованістю. Зокрема відповідач посилається на ті обставини, що позивачем не доведено яким саме чином та в якій мірі ним понесено неконтрольовані збитки.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору на послуги з передачі електричної енергії №3/П від 09.09.2009р.

Відповідно до п. 3.1.14 Договору, електропередавальна організація зобов’язується при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов’язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.

Згідно із п. 7.5. Договору, у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем в порушення п. 3.1.14 Договору, ТОВ «ЗЕМ» 06.02.2018р. було видано технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, (яке не є стандартним) № 16/2018 на об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21.

У зв’язку із вищезазначеним 22.05.2018 р. представниками позивача було зафіксовано порушення з боку ТОВ «ЗЕМ» умов пункту 3.1.14 Договору на послуги з передачі електричної енергії № 3/П від 09.09.2009 р. при видачі технічних умов № 16/2018, виданих 06.02.2018 р. на об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21.

ОСОБА_4 про порушення було складено у присутності представника ТОВ «ЗЕМ» - директора ОСОБА_3, який від підпису акту відмовився, причини відмови від підпису акту не повідомив.

Відповідно до п. 7.5. Договору, у разі відмови сторони від підписання акту порушень в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони Договору, що складала акт.

Оскільки, Акт про порушення від 22.05.2018 р. підписаний трьома уповноваженими представниками АТ «Одесаобленерго», такий акт є дійсним.

Господарським судом Одеської області не приймаються до уваги посилання відповідача на недоведеність позивачем яким саме чином та в якій мірі ним понесено неконтрольовані збитки, оскільки, предметом доказування в даній справі є саме порушення відповідачем умов договору та зобов’язання їх виконувати, а не доведення наявності спричинення відповідачем позивачу збитків та їх відшкодування.

Відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, належного виконання п. 3.1.14 Договору під час видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок, (яке не є стандартним) № 16/2018 на об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21.

Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми що регулюють спірні відносини, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства “Одесаобленерго” до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ” про визнання неправомірними дій та зобов`язання виконувати умови договору – задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, буд. 4; код ЄДРПОУ 24764280) з видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) № 16/2018 від 06.02.2018р. на об’єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21.

3. Зобов’язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, буд. 4; код ЄДРПОУ 24764280) належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені в пункті 3.1.14. Договору на послуги з передачі електричної енергії № 3/П від 09.09.2009 р., а саме - при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов’язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.

4. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Піонерська, буд. 4; код ЄДРПОУ 24764280) на користь Акціонерного товариства «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул.Миколи Боровського, буд. 28Б; код ЄДРПОУ 00131713) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3 524 / три тисячі п'ятсот двадцять чотири/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 07 серпня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут