
Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/89/18-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого – судді Стратович О.В.
за участю:
секретаря Корнєйчук О.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в залі суду , у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 - Миколаївська , 72 до Олевської міської ради ( ОТГ ), м. Олевськ вул. Володимирська , 2 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до Олевської міської ради , м.Олевськ вул. Володимирська , 2 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю .
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав з підстав зазначених в позовній заяві і просить суд визнати право власності на житловий будинок , який розташований в м. Олевську по вул. Свято – Миколаївській , 72 , в порядку набувальної давності , оскільки позивачка відкрито та безперервно користується та володіє зазначеним домоволодінням більше 10 років .
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю і не заперечує стосовно його задоволення .
Судом встановлено , що житловий будинок , який розташований в м. Олевськ по вул. Свято – Миколаївська ,72 , належав на праві приватної власності громадянці ОСОБА_4 ( а.с.7-13 ) , яка померла 17.05.2008 року в м .ОСОБА_5 ( а.с.15 ) . Відповідно до витягу зі спадкового реєстру спадкоємці на зазначений будинок відсутні ( а.с.16 -18 ). Позивачка відкрито проживає та користується вище зазначеним будинком з 30.05.1978 року , що стверджується будинковою книгою (а.с.19-20 ) , довідкою міської ради ( а.с.21 ) , технічним паспортом на житловий будинок ( а.с.22-26) , договорами про надання послуг з електропостачання ( а.с.27-30 ) .
Відповідно до ч.1,3 ст.344 ЦК України особа , яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито , безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно ( набувальна давність ) , якщо інше не встановлено цим Кодексом .
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом .
Право власності на нерухоме майно , що підлягає державній реєстрації , виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення , вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п’ятнадцять, а на рухоме майно – через п’ять років з часу спливу позовної давності.
Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування .
В даному випадку відповідно до п.3 ч.1 ст. 344 ЦК право власності на нерухоме майно , що підлягає державній реєстрації , виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації . З цієї норми випливає , що набувальна давність як спосіб набуття права власності на житло застосовується лише з моменту державної реєстрації житла .
Особа , яка має намір набути право власності на житло за набувальною давністю , відповідно до ч.4 ст. 344 ЦК повинна при зверненні до суду надати докази того , що житло введене в експлуатацію та зареєстровану , а також надати докази добросовісного володіння житлом протягом встановленого строку .
За змістом ст.344 ЦК та п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ( 2003 року ) , згідно якого правила ст.344 ЦК , про набувальну давність , поширюються також на випадки , коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом .
Суд , розглянувши позовну заяву , заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача , дослідивши письмові докази по справі , приходить до висновку , що позов слід задовольнити у повному обсязі , оскільки позивачка добросовісно заволоділа чужим майном і відкрито , безперервно , володіє нерухомим майном на протязі більше десяти років , а інших спадкоємців на зазначене нерухоме майно немає .
Керуючись вимогами : ст.41 Конституції України ; ч.5 ст.12 , ст. 344 ЦК України ; ст.ст. 2,4,12,13,19,76,81,263-265,354 ЦПК України , суд, -
У Х В А Л И В :
Позов громадянки ОСОБА_3 , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 - Миколаївська , 72 до Олевської міської ради ( ОТГ ), м. Олевськ вул. Володимирська , 2 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити .
Визнати за громадянкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності за набувальною давністю на нерухоме майно , а саме на житловий будинок та всі господарські будівлі і споруди , які розташовані в м. Олевськ Житомирської області по вул. Свято - Миколаївська , 72 .
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 - Миколаївська , 72.
Відповідач - Олевська міська рада, код в ЄДРПОУ 04343470, місце знаходження м. Олевськ вул. Володимирська, 2.
Суддя: ОСОБА_5
The court decision No. 75746481, Olevsk District Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 07.08.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 287/89/18-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: