№ 75741948, 25.06.2018, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

м. Київ

справа № 757/7570/18-ц

провадження № 22-ц/796/4895/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівСаліхова В.В., Левенця Б.Б.при секретаріПотапьонок К.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року /Головуючий у суді першої інстанції: Васильєва Н.П./

у справі за позовом ОСОБА_7 до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», ОСОБА_5 про порушення особистих та майнових авторських прав та стягнення компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогами про:

- зобов'язання ДВНЗ «Ужгородський національний університет» вилучити з обігу та знищити всі примірники навчально-методичного комплексу «Корпоративна соціальна відповідальність» за авторством ОСОБА_5.;

- зобов'язання ДВНЗ «Ужгородський національний університет» розмістити на його офіційному сайті вибачення наступного змісту: «Повідомляємо, що на сайті Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» за посиланням http://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/ був розміщений навчально-методичний комплексу «Корпоративна соціальна відповідальність» за авторством ОСОБА_5., який містив у собі порушення авторських прав ОСОБА_7. У зв'язку з цим, керівництво Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» приносить ОСОБА_7 свої вибачення за порушення належних їй авторських прав»;

- зобов'язання ОСОБА_5 припинити порушення авторських прав ОСОБА_7;

- стягнення з ДВНЗ «Ужгородський національний університет» на користь ОСОБА_7 компенсації за порушення немайнових прав ОСОБА_7 у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 32 000 грн. 00 коп. та компенсацію за порушення майнових прав ОСОБА_7 у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 32 000 грн. 00 коп.;

- стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 компенсації за порушення немайнових прав ОСОБА_7 у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 32 000 грн. 00 коп. та компенсацію за порушення майнових прав ОСОБА_7 у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 32 000 грн. 00 коп. /а.с. 4-8/

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року відкрито провадження у справі. /а.с. 106/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі та направити справу на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що справа не підвідомча і не підсудна Печерському районному суду м. Києва, а суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі не врахував місце проживання та місцезнаходження відповідачів у м. Ужгороді Закарпатської області, помилково застосував до вимог позивача ч.5 ст. 114 ЦПК України /у ред. до 15.12.2017 року/, що визначала виключну підсудність позовів, які виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет. Зауважила, що норми діючого ЦПК України /у ред. від 15.12.2017 року/ взагалі не передбачають можливості захисту прав інтелектуальної власності у порядку цивільного судочинства.

Інші учасники справи своїм правом, згідно ст. 360 ЦПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ч. 6 ст. 147 ЗУ &q?ол;Про судоустрій і статус суддів&qu&q;, п. 3 Розділу XII Перехідних положень ЗУ &qu3 ;Про судоустрій і статус суддів&qu&q; до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністюна підставі наступного.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для повернення та відмови у відкритті провадження у справі, передбачені ст. ст. 185-186 ЦПК України, відсутні, справа підсудна Печерському районному суду м. Києва.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, звертаючись з позовом, ОСОБА_7 керувалася п. 16 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України /в ред. від 15.12.2017 року/ про те, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також ч.5 ст. 114 ЦПК України /в ред. від 03.08.2017 року/ про те, що позови, що виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет, пред'являються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, тобто правилами виключної підсудності.

Разом з тим, позивач звернулася до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», ОСОБА_5 про порушення особистих та майнових авторських прав та стягнення компенсації 12.02.2018 року, тобто за нормами ЦПК України у ред. Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Нормами ЦПК України у ред. Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року виключної підсудності позовів, що виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет, не закріплено.

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини /аналогія закону/.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що на рівні цивільного процесуального законодавства не закріплено аналогію процесу на яку, як на обґрунтування підсудності спору, посилався позивач пред'являючи спір до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил підсудності, знайшли своє підтвердження, справа підлягає направленню за встановленою підсудністю за місцем проживання відповідача ОСОБА_5 та місцезнаходженням відповідача ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Керуючись ст.ст. 380, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_7 до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», ОСОБА_5 про порушення особистих та майнових авторських прав та стягнення компенсації направити до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області /88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53/ за встановленою підсудністю.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: