Court ruling № 75725174, 06.08.2018, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду

06 серпня 2018 р. № 1440/1800/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055

до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001

про:визнаня протиправним та скасування рішення № 512,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 512.

Разом з позовною заявою 30 липня 2018 року року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 08.06.2018р. № 512.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року заяву про забезпечення позову повернено позивачу без розгляду.

06 серпня 2018 року року позивачем вдруге до суду подано аналогічну заяву про забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача від 06.08.2018 року судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пп. 6 п. 3ч . 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто дорівнює 528,61 грн.

Позивач в своїй заяві посилається на ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", якою визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України "про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 17 ст.1 Закону "Про захист прав споживачів" визначено термін послуга, що являє собою діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Пунктом 22 ст.1 даного Закону визначено термін споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Крім того, статтею 1-1 визначено, що відповідний Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів (ст.2 Закону).

Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що позовні вимоги ОСОБА_1 викладені не в рамках Закону України "Про захист прав споживачів", а в рамках Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з вимог, викладених в заяві та з матеріалів адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що позивачем не дотримано вимог ст.152 КАС України, а саме до заяви про забезпечення позову не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову повернути ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали підписано суддею 06.08.2018р.

Суддя І. А. Устинов