Court ruling № 75708073, 06.08.2018, Poltava District Court of Poltava Oblast

Справа № 545/1830/18

Провадження № 1-в/545/449/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Шелудякова Л.В.,

за участю секретаря: Нагорної І.Ю.,

прокурора: Палія Р.П.,

засудженої ОСОБА_1,

представника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання засудженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, україни, громадянки України, уродженки м. Дніпро, маючої середню освіту, не заміжньої про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и в:

Засуджена ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що вона відбула більше 2/3 строку покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженої.

Представник державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання засудженої.

Дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно з п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

З матеріалів особової справи засудженої вбачається, що ОСОБА_1 раніше судима:

1) 20.10.2008 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області ст.185 ч.2 на 1 рік позбавлення волі;

2) 21.09.2009 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області ст.ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України - на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 79, 76 КК України 2001 року звільнена з іспитовим строком 1 рік;

3) 26.04.2010 року Індустріальним районним судом Дніпропетровської області ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України - до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

4) 29.03.2011 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі;

5) 11.08.2011 року Бабушкинським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі;

6) 18.06.2014 року Бабушкинським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 15 ч.2, 186 ч.2, 69 КК України - 1 року 3 місяці позбавлення волі. Звільнилася 02.04.2015 року умовно-достроково на 4 місяці 14 днів;

7) 05.09.2016 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України - 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст 75, 76 КК України 2001 року звільнена з іспитовим строком 1 рік;

8) 07.10.2016 року Бабушкинським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст 75, 76 КК України 2001 року звільнена з іспитовим строком на 2 роки;

9) 02.12.2016 року Бабушкинським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч.2 КК України 2001 року до 2 років 2 місяців позбавлення волі.

За дійсною справою ОСОБА_1 засуджена 09.12.2016 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ст. ст. 185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 12.09.2017 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст.ст. 185, ч.2, 71 ч.1, 70 ч.4 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі.

Початок строку покарання - 20.02.2017 року. Кінець строку покарання - 20.04.2019 року.

Таким чином, на момент розгляду судом клопотанням ОСОБА_1 відбула 2/3 призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Згідно з довідкою про заохочення та стягнення, за час перебування в установах виконання покарань засуджена ОСОБА_1 немає ні стягнень, ні заохочень.

Як вбачається з характеристик засудженої від 30.07.2018 року засуджена ОСОБА_1в теперішній час характеризується посередньо, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість.

Згідно статті 118 КВК України засуджена працевлаштована на підприємстві установи у виробничій бригаді №15, швачкою. Проте вона має низький відсоток виконання норм виробітку.

08.09.2017 року (протокол №22) засуджена ОСОБА_1 розглядалася комісією установи щодо застосування передбаченої законом пільги згідно статті 101 КВК України, комісія установи прийняла рішення не застосовувати дану пільгу, так як засуджена не стає на шлях виправлення.

17.04.2018 року (протокол №9) засуджена ОСОБА_1 розглядалася комісією установи щодо застосування передбаченої законом пільги згідно статті 82 КК України, комісія установи прийняла рішення не застосовувати дану пільгу, так як засуджена не стає на шлях виправлення.

Відповідно адміністрація державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» дійшла висновку, що за час відбування покарання засуджена ОСОБА_1 не довела свого виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З матеріалів особової справи вбачається, що протягом строку відбуття покарання до засудженої не застосовувалось стягнень, проте заохочень теж немає, характеристика посередня; крім того, з урахуванням кількості вироків, винесених щодо засудженої та відсутності ознак виправлення, не дає підстави вважати, що засуджена своєю поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення і до неї може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: Л. В. Шелудяков