№ 7569586, 08.09.2009, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а-10732/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Гром Л. М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Чернігові до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 26.08.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) і просить стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 150,94 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб та перерахувати на р/р 34210379700002, код 16050200, отримувач: Місцевий бюджет, код 22825965, банк - ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний своєчасно подавати податкову звітність та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Але відповідач вимог закону не виконує та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.02.2008р. На обліку в ДПІ м. Чернігова перебуває з 20.02.2008р.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Відповідач є платником податків і зборів, тому, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, із змінами, зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів ) у встановлені законами терміни.

Платник податку, згідно ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував єдиний податок, внаслідок чого утворився податковий борг.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць(ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р. № 727/98, зі змінами та доповненнями).

Відповідач є платником єдиного податку, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік, в якій Відповідач вказав такий вид діяльності як - автомобільний регулярний транспорт крім таксі, по Україні.

Згідно розміру ставок єдиного податку для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в м. Чернігові (рішення міської ради від 07.06.2001 року, зі змінами, внесенеми рішенням міської ради від 27.12.2006 року), за автомобільний регулярний транспорт призначається ставка в розмірі 200,00 грн.

Відповідач має податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність в розмірі 150,94 грн.

На виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/10308 від 26 липня 2008р. (вручено 08.12.08р.), у звязку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/93 від 09 січня 2009 року (вручено 15.01.2009р.).

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що Позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» заходів з погашення податкового боргу Відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за рахунок активів податковий борг в сумі 150,94 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб та перерахувати на р/р 34210379700002, код 16050200, отримувач: Місцевий бюджет, код 22825965, банк - ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л. М. Гром