№ 7569515, 31.08.2009, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а-9987/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі                               Кондратенко О.В.

за участю представника позивача Литвиненко О.М.

представника відповідача                                         Філіппова О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Линовицький цукрокомбінат «Красний»(далі- ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний») звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі –Прилуцька ОДПІ) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000022200\0\985 від 17 квітня 2009 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»не було допущено порушень в застосуванні норм податкового законодавства, в тому числі пункту 13.2 ст.13 Закону України від 28.12.1994 року №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі –Закон №334) із змінами та доповненнями, п. 2 ст.11 Угоди між Україною та Федеративною республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 року.

Представником позивача 30.08.2009 року в судове засідання була надана заява про зміну позовних вимог, в якій він просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2009 року № 0000022200/0/985 та від 23 червня 2009 року № 0000022200/1/1442.

Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі та пояснила, що відповідно до п. 13.2 ст.13 Закону №334 резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності. Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону № 334, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Отже в даному випадку повинні застосовуватися норми міжнародної угоди, яка укладена між Україною та Федеративною республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України 22.11.1995 року, де в п.1 ст.11 чітко зазначено, що проценти які виникли в одній Договірній державі і сплачуються резиденту другої Договірної держави можуть оподатковуватися тільки у цій Другій договірній державі.

Підприємством були подані довідки, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а тому вважають дії відповідача неправомірними та просять скасувати податкові повідомлення –рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснив, що працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 рік та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2007року по 30.09.2008 року за результатами якої був складений акт перевірки від 09.04.2009 року № 441/23-00372629. Позивачем були подані заперечення на акт від 14.04.2009 року, які були залишені без задоволення, відповідно до листа Прилуцької ОДПІ від 17.04.2009 року. Вищезазначеною перевіркою було встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року, тому заступником начальника Прилуцької ОДПІ Блідченко В.В. за результатами розгляду акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року № 0000022200\0\0\985 про сплату боргу в розмірі 41554,64 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб і 83109,28 грн. штрафної санкції. Вказане рішення було отримано відповідачем 14.04.2009 року, але зазначений борг відповідачем сплачено не було. Відповідач вважає, що Прилуцькою ОДПІ правильно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, із застосуванням статті 11 міжнародної Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно, ратифікованої Законом України від 22.11.1995 року №449/95-ВР (далі –Угода).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 27.02.2009 року №192 виданого Прилуцькою ОДПІ та відповідно до графіка проведення планових виїзних перевірок була здійснена планова виїзна перевірка за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 рік ЗАТ«Линовицький цукрокомбінат «Красний».

На підставі акту про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.03.2009 рік та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 рік., було встановлено, що між ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»(далі - Позичальник) та нерезидентом фірмою Handelsgesellschaft mbH»Німеччина (далі - Кредитор) укладено кредитні договори від 08.07.2003 року № 1/2003 та від 21.07.2004 року № 4/2004, за якими Кредитор -німецька фірма - нерезидент надавала позивачу кредити з оплатою 10 % річних.

ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»здійснив виплату процентів за користування кредитними коштами нерезиденту (Кредитору) фірмі Handelsgesellschaft mbH»Німеччина, згідно кредитного договору від 08.07.2003 року №1/2003 в сумі 122493,13 доларів США, що становить 612277,61 грн. та договору від 21.07.2004 року №4/2004 в сумі 43712,33 доларів США, що становить 218815,17 грн., всього на загальну суму 831092,78 грн. без утримання податку передбаченого ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Заступником начальника Прилуцької ОДПІ Блідченко В.В. за результатами розгляду акта перевірки від 09.04.20096 року № 441/23-00372629 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року № 0000022200/0/985 про сплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 41554,64 грн. та відповідно до п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р № 2181-III була застосована штрафна(фінансова) санкція в розмірі 83109,28 грн., дане рішення було направлено позивачу та отримано ним 17.04.2009 року.

Не погоджуючись з даним рішенням позивачем була подана скарга до відповідача від 21.04.2009 року №295.

22.06.2009 року відповідачем за результатами розгляду скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року № 0000022200\0\985 та прийнято повідомлення-рішення від 23.06.2009 року № 0000022200\1\1442.

Відповідно до п.2 ст. 13 Закону №334 резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Під доходами з джерелом їх походження з України, відповідно до п. 1.11 ст. 1 цього Закону, визначаються будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України

Пунктом 18.1 ст. 18 Закону №334 передбачено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Законом України від 22.11.1995 року №449/95-ВР ратифіковано Угоду між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно.

Відповідно до ст. 1 Угоди, ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Як вбачається з матеріалів справи, нерезидент - німецька фірма Handelsgesellschaft mbH»має статус резидента Федеративної Республіки Німеччина, на якого поширюється вищезазначена Угода.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Угоди під терміном «проценти»передбачається доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і, зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Пункт 1 статті 11 Угоди, визначає, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів від валової суми процентів в усіх інших випадках, відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 11 Угоди.

Згідно п. 4 ст. 25 Угоди якщо оподаткування доходу в Договірній Державі здійснюється через утримання податку у джерела, і якщо це оподаткування обмежено положеннями цієї Угоди, тоді застосування зниження цього податку або звільнення від нього повинно бути визначено внутрішнім законодавством цієї Держави згідно з процедурами, що передбачені для цього компетентними органами двох Договірних держав.

Судом встановлено, що в даному випадку проценти виникли в Україні, Кредитор, тобто одержувач процентів, відповідно до кредитних договорів фактично мав право на проценти, оскільки кредитними договорами передбачено нарахування відсотків в розмірі 10% від договірної суми. По кредитному договору від 08.07.2003 року №1/2003 виплачені позивачем на користь Кредитора проценти становлять 122493,13 доларів США, що становить 612277,61 грн. та по кредитному договору від 21.07.2004 року №4/2004 проценти становлять 43712,33 доларів США, що становить 218815,17 грн., всього позивачем сплачено процентів на користь Кредитора на загальну суму 831092,78 грн.

5% від суми виплачених процентів в розмірі 831092,78 грн. становить 41554,64 грн, отже, сума податкового зобов'язання в розмірі 41554,64 грн. не перевищує 5% від валової суми процентів, а тому не суперечить п.п. b) п.2 ст. 11 Угоди, а отже позивачем занижено податок з доходу отриманого нерезидентом Handelsgesellschaft mbH»із джерелом походження з України в сумі 41554,64 грн.

Посилання позивача на статті 7 Угоди судом не береться до уваги, оскільки дана норма регулює оподаткування прибутку підприємства Договірної Держави, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва. Якщо підприємство Договірної Держави здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах і діяло цілком незалежно від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Судом не береться також посилання позивача на статтю 14 Угоди, оскільки вказана стаття регулює оподаткування доходів, що одержуються резидентом однієї Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру. Термін "професійні послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само, як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів.

Відповідно до п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р № 2181-III у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Падій В.В.