Court ruling № 75679672, 01.08.2018, Poltava Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/382/18 Номер провадження 11-кп/786/908/18Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Корсун О.М.

суддів: Томилка В.П., Захожая О.І.

з участю секретаря Іщенко Є.М.

прокурора Акулової С.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою заяву

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лохвиця Полтавської області, судимого, засудженого:

11.07.2016 Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 81, ст. 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - повернуто суб'єкту звернення.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ч.3 ст. 154 КВК України до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення може звернутися установа виконання покарань. Через це дійшов висновку, що звернувшись до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, засуджений порушив встановлений КВК України порядок розгляду цього питання.

В апеляційній скарзі засуджений, просить переглянути ухвалу суду та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Заслухавши доповідача, засудженого в підтримку апеляційної скарги, прокурора який просив скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, перевіривши матеріали особової справи та судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а на підставі ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, елементами права на судовий захист являються: право на розгляд справи та справедливість судового розгляду .

У 1975 році, вирішуючи справу «Голдер проти Великої Британії», ЄСПЛ зробив висновок, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. Зокрема, у рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.

Отже, за даних конкретних обставин позбавлення засудженого ОСОБА_2 права на звернення до суду з клопотанням було б беззаперечним порушенням загальних засад кримінального провадження, зокрема принципів верховенства права, законності, рівності всіх перед законом і судом, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, диспозитивності та доступу до правосуддя.

Більше того, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, зокрема про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Також необхідно наголосити, що ч. 3 ст. 154 КВК України, на яку посилається суд у своєму рішенні, не обмежує засудженого права на особисте звернення з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання до суду, а лише зазначає, що стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.

Слід зазначити, що відповідно до матеріалів особової справи 10 травня 2018 року комісією Машівської виправної колонії № 9 розглядалося питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання (а.п.о.с. 70-74), що залишилося поза увагою суду.

З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню.

Разом з цим, враховуючи, що суд першої інстанції не вирішував клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення по суті, апеляційний суд позбавлений можливості переглянути вказане рішення та вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за клопотання засудженого, як про це останній просить у своїй апеляційній скарзі через це апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 частково задовольнити.

Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року про повернення ОСОБА_2 заяви про умовно-дострокове звільнення відбування покарання - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції для розгляду по суті.

СУДДІ:

Корсун О.М. Томилко В.П. Захожай О.І.