Court ruling № 75677539, 02.08.2018, Fortetsnyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Kirovskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 404/4945/18

Номер провадження 2-о/404/230/18

У Х В А Л А

02 серпня 2018 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда - Бершадська О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження якою просили розірвати шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 06.02.1999 року у Центральному відділі реєстрації актів громадського стану Кіровоградського міськвиконкому, актовий запис № 58.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження.

У відповідності до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Під час вивчення матеріалів спільної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам до такої заяви, що передбачені ст. 109 Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до змісту п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей.

Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.

Неподання до спільної заяви про розірвання шлюбу договору відповідно до вимог ст. 109 СК України унеможливлює розгляд спільної заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст. 294 ЦПК України та ст. 109 СК України.

У зв’язку з вищевказаними нормами права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяву, яка не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, ст. 109 СК України, а саме:

у заяві не вказано офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти заявників;

до заяви не долучено письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Таким чином заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 177 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали заявнику.

Запропонувати заявникам надати до суду належним чином оформлену заяву, зазначивши в ній офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти заявників; до заяви долучити письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Якщо заявники не усунуть недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська