№ 75675459, 05.07.2018, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 357/3929/18 Головуючий у І інстанції Кошель Б. І.Провадження № 22-ц/780/2736/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 05.07.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Сержанюка А.С., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії по припиненню комунального підприємства «АПТЕКА №89» про визнання вимог кредитора,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання вимог кредитора ОСОБА_2 до комунального підприємства «АПТЕКА №89» в розмірі 45289,99 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Позивач, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаргу мотивувала тим, що предметом даної позовної заяви є стягнення коштів з юридичної особи на користь фізичної особи. Зазначає, що суд дійшов до хибного висновку про те, що даний спір на підставі п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України предметно та суб’єктно належить до юрисдикції господарських судів. Таким чином ухвала суду від 18 квітня 2018 року є необґрунтованою та незаконною, відтак її слід скасувати.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав:

У відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Обґрунтовуючи відмову у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції посилався на те, що вказана справа є справою про банкрутство, регулюється положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та має розглядатися в порядку господарського судочинства відповідно до положень ГПК України. З наведеною позицією суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

Відповідно ст. 20 ГПК України Стаття 20. до юрисдикції господарських судів віднесені справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позов подано до ліквідаційної комісії юридичної особи, яка ліквідовується за рішенням власника. За таких умов, враховуючи вищенаведені положення ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дані правовідносини не підпадають під дію вказаного закону. Натомість процедура ліквідації юридичної особи в даному випадку врегульована положеннями ст.ст. 104-112 ЦК України. За таких умов висновки суду першої інстанції про віднесення даної категорії спорів до виключної компетенції господарських судів не ґрунтується на вимогах закону. Зважаючи на характер заявлених вимог та суб’єктний склад справи, даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі наведеного, враховуючи порушення матеріального та процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду питання щодо відкриття провадження до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Журба

Судді: А.С. Сержанюк

ОСОБА_3