
Справа № 203/2215/16-к
Провадження № 1-кп/0203/38/2018
У Х В А Л А
01.08.2018 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,
при секретарі - Борушок Б.В.
за участю прокурора - Чеботарьова О.І.
захисників - ОСОБА_1
обвинуваченого – ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040670001188 від 14.04.2016р. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України -
В С Т А Н О В И В:
В провадження Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, обґрунтовуючи клопотання тим, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений був у розшуку, тому є підстави вважати, що обвинувачений зможе ухилитися від суду та продовжить вчиняти кримінальні правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що прокурором ризики недоведені, лише перелічені, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання.
Обвинувачений підтримав думку адвоката, та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки вже тривалий час, а саме 2,5 р. прокурором не забезпечується явка потерпілих у судове засідання.
Вислухавши учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2018 року, обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 25 серпня 2018 року.
Суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі, раніше обвинувачений порушив запобіжний захід у виді домашнього арешту, вчинив новий злочин проти власності та 19.03.2018 року був засуджений Суворовським районним судом м. Одеси, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності та продовжити вчинення кримінальних правопорушень. На теперішній час не зникли ризики, зазначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу.
Також суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.
З таким підстав, суд вважає недоцільним застосування більш м’якого запобіжного заходу та вважає за необхідним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Продовжити ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 29 вересня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О.Смольняков
The court decision No. 75610792, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 01.08.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 203/2215/16-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: