Court ruling № 75609394, 31.07.2018, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

УХВАЛА

31 липня 2018

м.Харків

справа №639/368/17

провадження № 2/639/144/18

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія з управління активами «Фенікс –Капітал», ОСОБА_2, треті особи: ТОВ «Агрофірма «Діброва», ПАТ «ОСОБА_3 Ворота», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» до ОСОБА_1, ОСОБА_1, 3 особи- ТОВ «Агрофірма «Діброва», ПАТ «ОСОБА_3 Ворота», приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки № 08-144, посвідченого 29.05.2008 р. недійсним відповідно до ст. 232 ЦК України.

Відповідачем ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал» подано зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Агрофірма «Діброва», 3 особа - ПАТ «ОСОБА_3 Ворота», приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

З липня 2017 року справа неодноразово призначалася до розгляду (07.07.2017 року, 30.08.2017 року, 01.11.2017 року, 14.12.2017 року, 12.03.2018 року, 21.05.2018 року, 31.07.2018 року), але жодного разу позивач ОСОБА_1 до суду не з’явилася, судові повістки про виклик повертались з позначкою «За закінченням терміну зберігання». Інформацію щодо справи міститься за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших сучасників судового процесу, з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Частиною 1,4 ЦПК України визначено, що суд керується принципом верховенства права і застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 судові повістки про явку в судове засідання отримує вибірково, про день і час розгляду справи обізнана через розміщення інформації на офіційному сайті судової влади.

Таку поведінку позивача суд розглядає з позиції необхідного балансу між дотриманням конвенційних вимог про доступ до суду і забезпеченням розгляду справи впродовж розумного строку, на підставі чого систематична, на протязі трьох років неявку в судові засідання позивача, який не виявляє ніякого інтересу до своєї позовної заяви, штучно затягує розгляд справи суд розцінює, як зловживання процесуальним правом. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі врегульовані п. 5 ст. 222 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зазначені вимоги здійснені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами, так як це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43-44, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія з управління активами «Фенікс – Капітал», ОСОБА_2, треті особи: ТОВ «Агрофірма «Діброва», ПАТ «ОСОБА_3 Ворота», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 31 липня 2018 року

СУДДЯ Єрмоленко В.Б.