Court ruling № 7558993, 23.11.2009, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач), суддів:

при секретарі:

за участю:

прокурора:

представників позивача:

представників відповідача: Мірошниченко М.В., Юхименко О.В.,

Красота О.А.,

Зіма В.Б.,

Губа Н.А., Кріпак Д.В.,

Горобченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області

від 07.07.2008р. у справі № 11/194/08-АП

(категорія статобліку 2.11.1 ) за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод малогабаритних трансформаторів» до

за участю

про Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

прокурора Запорізької області

визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Завод малогабаритних трансформаторів» (далі по тексту позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232303/2/401 від 16.01.2008р..

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.07.2008р. у справі №11/194/08-АП (суддя Гончаренко С.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.01.2008р. №0000232303/2/401.

Відповідач, не погодившись із вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить постанову від 07.07.2008р. у даній справі скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні вимог позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив всі обставини справи і виніс законне рішення, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду від 07.07.2008р. без змін.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та наполягали на залишенні скарги без задоволення.

Суть спору.

16.01.2008р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232303/2/401, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105761,00 грн. (а.с. 60 т.1).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року від 20.12.2007р. №2618/2303/13604900 (а.с. 42-51 т. 1) та на підставі рішення ДПА у Запорізькій області від 25.12.2007р. про результати розгляду повторних скарг позивача (а.с. 52-56 т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки, з якими погодилася ДПА у Запорізькій області при розгляді скарги позивача, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 року.

Вказані висновки податкового органу базуються на тому, що у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2007р. сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), відображена у розмірі 550396грн.. Перевіркою встановлено, що фактично у березні 2007р. платником податків було сплачено постачальникам податок на додану вартість у сумі 410795,05грн.. Отже, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка визначена у рядку 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року та у рядку 25 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007р. на 105761грн. ( 516556грн.- 410795грн.).

Позивач не погодився з висновками відповідача та оскаржив у судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0000232303/2/401 від 16.01.2008р., вимоги про визнання протиправним та скасування якого і стали предметом адміністративного позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг): б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Надані позивачем документи, приєднані до матеріалів справи (копії належним чином оформлених податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит березня 2007року, копії податкових накладних, отриманих за березень 2007 року, копії виписок банку про рух коштів на рахунках позивача, копії платіжних доручень), підтверджують, що фактично у березні 2007р. позивачем було сплачено постачальникам податок на додану вартість у сумі 550396 грн..

З огляду на доведеність позивачем факту сплати постачальникам сум податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, що відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу ПДВ в розмірі 105761,00 грн..

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються наявними у справі доказами, і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області у даній справі залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення .

Постанову господарського суду Запорізької області від 07.07.2008р. у справі № 11/194/08-АП залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

У повному обсязі ухвалу виготовлено 19.01.2010р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Судді: М.В. Мірошниченко

О.В. Юхименко