Court ruling № 75557701, 30.07.2018, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2018 року

м. Рівне

№1740/2027/18

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» про знесення самочинно збудованого об’єкта будівництва, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі іменується – позивач) до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд зобов’язати ДП «ОПТІМА-770-Р» ТОВ «Севен Севенті Петроліум» привести земельну ділянку за адресою Будівництво АГЗП на АЗС за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 11 до попереднього стану шляхом демонтажу додаткового технологічного обладнання модульного АГЗП.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду у справах за зверненням суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли виникли підстави для такого звернення.

Предметом спору у даній справі є вимога Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про зобов’язання привести земельну ділянку за адресою Будівництво АГЗП на АЗС за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 11 до попереднього стану шляхом демонтажу додаткового технологічного обладнання модульного АГЗП.

Згідно із частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало невиконання Дочірнім підприємством «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» Припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №2 від 03.01.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою провести демонтаж резервуару АГЗП на АЗС за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 11, до 05.02.2018.

Актом, складеним позивачем за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, від 07.03.2018 за №88 встановлено невиконання Припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №2 від 03.01.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Будівництво АГЗП на АЗС за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 11» та не проведення демонтажу резервуару АГЗП на АЗС.

Таким чином, моментом виникнення підстав, що дають Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області право на пред’явлення визначених законом вимог, а саме позову про знесення самочинно збудованого об'єкта, є день, наступний за днем, коли засвідчений факт невиконання Припису №2 від 03.01.2018, тобто факт нездійснення демонтажу резервуару АГЗП на АЗС - 08.03.2018.

Саме з цього дня відбувається перебіг тримісячного строку звернення до суду суб’єкта владних повноважень, передбаченого абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, який фактично закінчився 08.06.2018.

Проте, всупереч цьому, позивач звернувся до суду з позовом понад тримісячний строк, а саме 24.07.2018, тобто з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутня заява про поновлення строку звернення до суду та докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обгрунтування.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» про знесення самочинно збудованого об’єкта будівництва – залишити без руху.

Надати Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, що відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію даної ухвали надіслати Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя Недашківська К.М.