Decision № 75510079, 19.07.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2018 року № 826/6418/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування Наказу № 1179/к від 23.03.2018 року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Іскоростенська С.Я.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 1179/к від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді догани.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірний наказ прийнято відповідачем з грубим порушенням встановленого порядку проведення дисциплінарного провадження, а висновок, складений Дисциплінарною комісією за його результатами, є необ'єктивним та необґрунтованим.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що у Міністерства юстиції України були всі наявні підстави для проведення службового розслідування, а саме службове розслідування було проведено із дотриманням норм чинного законодавства. Також Міністерством юстиції України дотримано процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визначену Законом України "Про державну службу".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Міністерства юстиції України № 2658/к від 06 липня 2017 року ОСОБА_1 з 13 липня 2017 року було призначено на посаду директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, з випробувальним терміном 6 місяців.

Наказом Міністерства юстиції України № 26/к від 09 січня 2018 року «Про дисциплінарне провадження» відкрито дисциплінарне провадження стосовно директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_1

Наказом Міністерства юстиції України № 371/к від 05 лютого 2018 року продовжено строк службового розслідування стосовно ОСОБА_1

Комісією з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України сформовано дисциплінарну справу та складено висновок від 07.03.2018р. (а.с. 14-22) про наявність у діях директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально- виконавчої служби України ОСОБА_1 дисциплінарного проступку і винесено подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Наказом Міністерства юстиції України № 1179/к від 23 березня 2018 року оголошено догану ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов'язків, що полягає у недотриманні вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3560/к від 15.09.2017р.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 64 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частиною першою статті 66 Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 66 Закону у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Частинами другою, третьою вказаної статті Закону встановлено, що службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи;

3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів;

4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

Частиною дев'ятою вказаної статті 71 Закону встановлено, що за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів Міністерства юстиції України від 09.01.2018 № 26/к "Про дисциплінарне провадження" (а.с. 12), від 05.02.2018 № 371/к "Щодо продовження строку службового розслідування" (а.с. 13) у період з 10.01.2018р. по 09.03.2018р. дисциплінарною комісією проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1, директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, за результатами якого 07.03.2018р. Комісією складено висновок (а.с. 14-22).

Зазначеним висновком зафіксовано, що за результатами службового розслідування Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинений дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, що виражене у неналежній організації роботи департаменту. Одночасно, у висновку Комісії відображено пояснення ОСОБА_1

Зазначене подання стало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності спірним наказом.

Стосовно обставин викладених у висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України за результатами службового розслідування стосовно директора Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_1 від 07.03.2018р. (а.с. 14-22).

В зазначену Висновку зазначено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією проведено службове розслідування стосовно викладених в Аудиторському звіті та Доповідній записці фактів за результатами якого встановлено наступне.

В період з 26.12.2017р. по 29.12.2017р. Департаментом внутрішнього Міністерства юстиції України проведено позаплановий внутрішній діяльності Департаменту ресурсного забезпечення Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - Департамент) за період з 01.01.2017р. по 22.12.2017р., за результатами якого складено Аудиторський звіт, згідно якого надано негативний висновок у зв'язку з виявленими суттєвими порушеннями та недоліками в організації діяльності Департаменту, а саме:

- не здійснювалось узагальнення річної звітності (на підставі актів - замовлень наданих міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції) щодо потреби та руху речового майна на 2017 рік, чим порушено вимоги пункту 1 розділу 2 Порядку підготовки пропозицій до проведення процедури закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2017 № 2133/5 (далі - Порядок № 2133/5);

- узагальнені залишки речового майна в установах Державної кримінально - виконавчої служби України (далі - ДКВС України) станом на 01.10.2017р. до аудиту не надано та не враховувалась при плануванні потреби на закупівлю речового майна (форменого одягу), постільних речей, тканин очікуваною вартістю на загальну суму 77 548,8 тис. грн., чим порушено вимоги пункту 1 розділу 3 Порядку № 2133/5;

- планування потреб у тканинах здійснювалось без врахування залишків нового речового майна, чим не дотримано вимоги розділу 2 Порядку № 2133/5 та свідчить про відсутність внутрішнього контролю за формуванням потреби речового майна (форменого одягу) тканин для персоналу ДКВС України та засуджених;

- при відсутності визначеної потреби на придбання тканини форменого одягу персоналу ДКВС України, Плану забезпечення, який формується на підставі узагальненої інформації щодо залишків і потреб установ у предметі закупівлі, Департаментом заплановано проведення у 2017 році закупівлю тканин очікуваною вартістю на загальну суму 77 548,8 тис. гри. (у тому числі на суму 30 727,8 тис. грн. для осіб рядового та начальницького складу ДКВС України; зразки одягу для яких не затверджені) та надано відповідну вказівку Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (далі - Гендирекція ДКВС України), чим порушено вимоги розділу 2 Порядку №2133/5;

- не формувався План забезпечення потреби у закупівлі тканин очікуваною вартістю на загальну суму 77 548,8 тис. грн. та відповідно не доводився до Замовника централізованих закупівель, чим порушено вимоги пунктів 2, 3, 4 розділу 3, пункту 3 розділу 4 Порядку № 2133/5;

- моніторинг цін на тканини не надавався Замовнику централізованих закупівель, чим порушено вимоги пункту 3 розділу 4 Порядку № 2133/5;

- всупереч відсутності Плану забезпечення Департаментом доручено Гендирекції ДКВС України провести процедуру закупівлі тканин на загальну суму 77 548,8 тис. грн.

Отже, Дисциплінарне провадження ініційоване суб'єктом призначення на підставі аудиторського звіту про проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України (далі також - ДРЗ ДКВС України) за період з 01 січня 2017 року по 22 грудня 2017 року від 29.12.2017 року № 17/07Д/17-ДСК (далі - Аудиторський звіт), доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 05 січня 2018 року № 03/17-48-18-ДСК (далі - Доповідна записка).

Проте, ОСОБА_1 займає посаду директора ДРЗ ДКВС України лише з 13 липня 2017 року, а тому Аудиторський звіт було проведено за період, який значно більший від часу виконання своїх обов'язків позивача.

Крім того, Аудиторський звіт обґрунтовується наступним:

1) ДРЗ ДКВС України не здійснював аналіз вартості закупівлі тканини з подальшим пошиттям виробів або закупівлі готового речового майна, що призвело до неефективних управлінських рішень та порушенню принципу максимальної ефективності державних закупівель;

2) ДРЗ ДКВС України не враховував залишки та потребу при плануванні державних закупівель;

3) ДРЗ ДКВС України не здійснював контроль за процедурою проведення закупівель.

Стосовно не проведення аналізу вартості закупівлі тканини з подальшим пошиттям виробів або закупівлі готового речового майна, що призвело до неефективних управлінських рішень та порушення принципу максимальної ефективності державних закупівель.

Відповідно до запиту дисциплінарної комісії від 18 січня 2018 року ОСОБА_1 на ім'я Голови Дисциплінарної комісії Воробйова О.В. були надані пояснення, у яких відображені всі обставини, що свідчать про те, що організація та проведення внутрішнього аудиту діяльності Департаменту ресурсного забезпечення було здійснено з порушенням Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 N1247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 р. за N 1219/19957 (далі - Стандарти) та порушенням Порядку 1421/5; що висновки Аудиторського звіту є безпідставними, необґрунтованими, упередженими та такими, що суперечать чинному законодавству України, та не відповідають положенням Глави 3 Стандартів «Незалежність та об'єктивність внутрішнього аудиту»; що в процесі аудиту не в повному обсязі досліджена інформація щодо підстав прийняття рішень директором ДРЗ ДКВС України ОСОБА_1, а також викладена недостовірна інформація щодо деяких наказів, розпоряджень, посадових інструкцій, правил та регламентів, а деякі нормативні документи, якими регулюється діяльність ДРЗ та його посадових осіб зовсім не досліджені у процесі аудиту, та не знайшли відображення у Аудиторському звіті, інформація, що є в Аудиторському звіті доказами не відповідає п. 5.3 Стандартів, тобто не є зібраною та задокументованою надійною та компетентною інформацією.

Також у поясненнях були наведені всі розрахунки, які здійснювались ДРЗ ДКВС України для прийняття рішення про закупівлю саме тканини, а не готових текстильних виробів для забезпечення потреб засуджених та персоналу ДКВС у речовому майні.

Але приведені вище пояснення, що були письмово надані під час проведення службового розслідування зовсім не враховані Дисциплінарною комісію, натомість зроблені висновки що розрахунки ефективності, економічної доцільності та економії зовсім відсутні, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість Висновків Дисциплінарної комісії та про незаконність накладення в подальшому дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1

Стосовно не вираховування залишків та потреб у при плануванні державних закупівель.

При плануванні закупівлі речового майна потреба визначалась виключно в межах чинних норм, а саме:

- «Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року №578;

- «Нормами забезпечення осіб, взятих під варту, постільними речами, одягом і взуттям» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року №527;

- «Порядком забезпечення речовим майном засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах» затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року №280/5;

- фактичної чисельності персоналу станом на 01 жовтня 2017 року;

- середньоспискової чисельності засуджених і осіб, узятих під варту, станом на 01 жовтня 2017 року.

Більше того, наявність незначних залишків окремих предметів форми одягу та постільних речей на складах установ станом на 01 січня 2017 року не впливає на визначення потреби, оскільки постільні речі видаються на рік щороку, а відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 р. №578 «Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби» в органах і установах створюються в необхідній кількості перехідні запаси предметів форми одягу забезпечення вперше прийнятих на службу осіб.

Відповідно до пункту 1 Порядку підготовки пропозицій до проведення процедури закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2017 р. №2133/5 (далі - Порядок №2133/5) установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, інші установи і організації, створені для забезпечення виконання завдань ДКВС України надають до відповідних міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції інформацію щодо наявних залишків товарів та потреби у товарах, роботах, послугах для забезпечення діяльності цих Установ у строки та за формою, визначеною структурними підрозділами Міністерства юстиції, відповідальними за формування потреби у Предметах закупівлі у відповідних сферах. ДРЗ щорічно опрацьовуються та узагальнюються розрахунки потреби в коштах органів і установ ДКВС України на наступні за плановим три бюджетні періоди, зокрема й на речове забезпечення. Зведені розрахунки разом із пояснювальними записками з обґрунтуванням та зазначенням нормативно-правових актів, відповідно до яких були здійснені розрахунки у визначені терміни надаються до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку з метою подальшого формування бюджетного запиту Міністерства юстиції України.

Контроль за станом забезпечення речовим майном персоналу ДКВС України, засуджених й осіб, узятих під варту, здійснюється шляхом збору й аналізу звітної інформації, а також проведення практичних перевірок фахівцями Управління матеріально-побутового забезпечення ДРЗ - протягом 2017 року проведено перевірки в 67 установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, 2 навчальних закладах, за результатами яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності 57 посадових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, керівництвом ДРЗ на підставі аналізу стану забезпечення речовим майном персоналу ДКВС України, засуджених й осіб, узятих під варту, неодноразово інформувало керівництво Міністерства юстиції України щодо недостатнього фінансування напрямку речового забезпечення.

Вищезазначене свідчить про цілковите дотримання посадовими особами ДРЗ ДКВС України Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року №3560/к, а тому Дисциплінарна комісія приймаючи Висновок не дослідила всі фактичні обставини та неналежним чином визначила протиправність поведінки ОСОБА_1

Стосовно не здійснення контролю за процедурою проведення закупівель.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. (далі - Закон № 922-VIII) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

Відповідно до положень ст. 11 Закону № 922-VIII для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. Тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Втручання в роботу тендерного комітету є неприпустимим.

Згідно ч.3 ст. 7 Закону № 922-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Таким чином контроль проведення процедури закупівель є виключною функцією Тендерного комітету замовника та Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю і не яким чином не може здійснюватися посадовими особами Департаменту ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України (далі також - ДРЗ ДКВС України).

Крім того, згідно Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, яке було затверджено Наказом Міністерства юстиції України №3560/к від 15 вересня 2017 року, ДРЗ ДКВС є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України який, серед іншого:

-визначає потребу органів та установ у матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення її виробничо-господарської діяльності, у тому числі комунальних послугах, продуктах харчування та речовому забезпеченні;

-контролює забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, засуджених та осіб, узятих під варту;

-у порядку, установленому Мінюстом, бере участь у закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб органів та установ.

Отже, Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України не має права приймати жодних управлінських рішень щодо закупівель, а лише здійснює аналіз потреб у закупівлях і висловлює відповідні пропозиції.

Частинами першою та другою статті 74 Закону встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

З'ясовуючи наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 5.1, 5.5 Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2017 № 2560/к, Департамент очолює директор, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади державним секретарем Мін'юсту.

Директор Департаменту:

- здійснює керівництво діяльністю Департаменту;

- вносить керівництву Мін'юсту пропозиції щодо вдосконалення роботи Департаменту та питань виробничо-господарської діяльності;

- розподіляє обов'язки між своїми заступниками, керівниками підпорядкованих структурних підрозділів, організовує та контролює їх роботу;

- у межах компетенції: забезпечує виконання заходів щодо мобілізаційних потужностей, матеріально-технічних ресурсів в органах та установах; використовує та опрацьовує відомості про зміст мобілізаційного плану; бере участь у розробці заходів щодо нормованого забезпечення персоналу органів та установ в особливий період; бере участь в укладанні договорів (контрактів) про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами, організаціями; бере участь у розгляді пропозицій установ виконання покарань про запозичення матеріальних цінностей з мобілізаційного резерву; бере участь у забезпечення виробничими потужностями і робочою силою, перевірці готовності підприємств установ виконання покарань до випуску продукції в особливий період; підтримує постійний зв'язок з керівниками, їх заступниками, працівниками органів та установ з питань діяльності Департаменту;

- порушує перед суб'єктом призначення питання щодо відкриття та здійснення дисциплінарного провадження стосовно працівників Департаменту та працівників Міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, призначення яких входить до компетенції Мін'юсту;

- порушує перед суб'єктом призначення питання щодо проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів та установ, призначення яких входить до компетенції Мін'юсту;

- за дорученням керівництва Мін'юсту та в межах компетенції Департаменту виконує інші завдання.

Пунктом 5.7 вказаного Положення встановлено, що директор Департаменту є відповідальним за виконання завдань, покладених на Департамент.

Так, одним із основних завдань Департаменту є управління і контроль у сфері ресурсного забезпечення, матеріально-побутового забезпечення, виробничої та господарської діяльності, державного нагляду за охороною праці і навколишнім середовищем територіальних органів Мін'юсту - міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (пункт 2.1 Положення).

Серед функцій Департаменту, є контроль за забезпеченням речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, засуджених та осіб, узятих під варту (пункт 3.14 Положення).

Таким чином, узагальнення залишків речового майна в установах Державної кримінально - виконавчої служби України не входить до безпосередніх обов'язків директора Департаменту, отже висновок дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України від 07.03.2018р. в цій частині є неправомірним.

Щодо порушення вимог пункту 3 розділу 4 Порядку № 2133/5 в частині не проведення моніторингу цін на тканини та відповідно не надавання їх Замовнику централізованих закупівель.

Пункт 3 розділу 4 Порядку 2133/5 передбачає надання відповідальними структурними підрозділами наступної інформації та пропозиції для підготовки тендерної документації: - істотні умови договору; - інформацію щодо формування окремих частин Предмету закупівлі; - необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі або його частини (лоту); - іншої інформації необхідної для підготовки тендерної документації, встановленої законодавством.

З метою визначення економічної доцільності закупівлі тканин з подальшим виготовленням окремих предметів речового майна, Департаментом та відділом, відповідно до вимог Порядку № 2133/5, проводився моніторинг цін, які склалися на ринку України, через сайт публічних закупівель «PrоZorro» для визначення орієнтовної вартості тканин та готових предметів речового майна.

Відповідно до п. 3 розділу 4 Порядку 2133/5, ДРЗ ДКВС України було зроблено запит до Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» на предмет надання інформації про середній рівень ринкової вартості тканин (до підтверджується с. 5 абз. 5 Висновку Дисциплінарної комісії, а.с. 14-22).

Крім того, з доказом того, що позивачем здійснювався моніторинг цін є службова записка в.о. начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції від 05.02.2018р. № 141/31/48-18 (а.с. 98).

Отже висновки в цій частині порушень є також необґрунтовані.

Також суд зазначає, що з листа Міністерства юстиції України № 242 від 13.02.2018р. (а.с. 100) вбачається, шо тендерним комітетом Генеральної дирекції ДКВС України було оголошено процедури закупівлі тканин на загальну суму 77 548 800,00 грн. саме на підставі листа Міністерства юстиції України від 06.11.2017р. № 11417/27/44-17, яке було підписано заступником Міністра Чернишовим Д.В.

Підсумовуючи наведене вище а також враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що службова перевірка ОСОБА_1 проведена без врахування всіх обставин та без об'єктивного врахування його пояснень.

Додатково суд враховує, що з метою отримання інформації про результати розгляду доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 05.01.2018 року № 03/17-48-18-ДСК, Комісією направлено запит до Управління з питань запобігання та виявлення корупції (а.с. 97).

За результатами розгляду Доповідної записки Управління з питань запобігання та виявлення корупції на ім'я Голови Дисциплінарної комісії Воробйова О.В. було надіслано Службову записку № 141/31/45-18 від 05.02.2018р. (а.с. 98) за підписом в.о. начальника Управління Кузнецова О.В. про відсутність у діях директора Департаменту ОСОБА_1 порушень частини першої статті 54 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, враховуючи фактичні обставин справи та положення норм чинного законодавства, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні порушення законодавства, які б виражалися у неналежному виконанні посадових обов'язків, що полягає у недотриманні вимог Положення про Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 3560/к, а тому Міністерство юстиції України діяло незаконно при застосуванні дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани, оскільки його застосуванню не передувало ґрунтовне та всебічне дослідження всіх обставин, що мають істотне значення, що є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 1179/к від 23.03.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді догани.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (02092, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, іпн. НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 25 липня 2018 року