Court ruling № 75509956, 06.11.2017, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

06 листопада 2017 року м. Київ № 826/10289/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, (далі - позивач), до Міністерства юстиції України, (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, в якому позивач просить:

1) визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №К-637/15.3-15/5-17 від 07.07.2017 року про переадресування скарги позивача від 27.06.2017 року на роботу Центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради (надалі - ЦНАП) і на рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Мар'ян Т.В. №35836138 від 23.06.2017 року до Головного територіального управління юстиції Чернівецької області;

2) визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №29238/1316-0-1-17/19 від 01.08.2017 року про відмову у розгляді скарги позивача від 27.06.2017 року, поданої на підставі частини 1, статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та положень частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" і статті 33 Закону України "Про комітети Верховної ради України" через звернення позивача від 13.07.2017 року до Підкомітету з питань діяльності органів юстиції Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя;

3) зобов'язати відповідача у відповідності до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виконати дії які необхідні для проведення державної реєстрації права власників нерухомого майна, а саме:

- провести перевірку правомірності дій адміністратора ЦНАП яка 19.06.2017 року проводила в ЦНАП реєстрацію заяви №22836997, так само, як і рішення прийнятого державним реєстратором Чернівецької міської ради Мар'ян Т.В. за №35836138 від 23 червня 2017 року;

- визнати рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Мар'ян Т.В. №35836138 від 23 червня 2017 року як таке, що прийняте всупереч наступним вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закону): пункт 5 частини 1 статті 18 Закону; частини 2 статті 18 Закону; пункт 1 і пункт 2, частини 1 статті 23 Закону; частини 2 статті 23 Закону; частини 4 статті 23 Закону; частини 1 статті 26 Закону; частини 2, частини 3, частини 6 статті 27 Закону;

- скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 23.06.2017 року №35836138, прийняте державним реєстратором Чернівецької міської ради Мар'ян Т.В. і провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з відповідним внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Поряд з цим, до суду через канцелярію представником позивача подано письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити як державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, так і відповідне внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно речових прав на зазначену квартиру на користь будь-яких осіб за винятком позивача, третьої особи, або їх прямих спадкоємців, (далі - заявлене клопотання).

Під час підготовки справи та заявленого клопотання до розгляду судом з'ясовано, що заявлене клопотання є терміновим, у зв'язку з чим воно підлягає негайному розгляду та вирішенню без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як з'ясовано судом у ході ознайомлення із заявленим клопотанням, на його обґрунтування позивачем зазначено, зокрема, що в разі проведення такої реєстрації на користь сторонніх осіб при подальшому задоволенні судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Також на думку представника позивача, ознаки неправомірності оскаржуваних рішень щодо державної реєстрації права власності на зазначену квартиру з відповідним внесенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно є очевидними, оскільки право власності позивача на квартиру в якій позивач проживає з 1946 р. підтверджуються Свідоцтвом про право власності № 1451 від 14.04.1992 р. і довідкою Управління державної міграційної служби Чернівецький МВ УДМС у Чернівецькій області № 73,10К від 06.07.2017 р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки за відсутності, станом на час розгляду заявленого клопотання, очевидних ознак протиправності оскаржуваних вимоги та наказу, зупинення їх дії є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/10289/17.

Копії ухвали направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко