№ 75507329, 18.12.2015, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 р. Справа № 804/8091/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Степаненко В.В.,

при секретарі - Зоідзе Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сизам» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сизам» про стягнення заборгованості у розмірі 548994,94грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг з податку на прибуток та з податку на додану вартість у загальному розмірі 548994,94грн.

Позивач при поданні позовної заяви просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сизам» зареєстроване у якості юридичної особи та у перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік №9079035826 від 23.01.2015 в сумі 50921,00 грн. по терміну сплати 11.03.2015 року та з урахуванням наявної переплати 3093,97 грн. сума боргу склала 47827,03 грн.

Також, як встановлено судом, податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок:

- несплати узгоджених зобов'язань, нарахованих згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9036481845 від 12.03.2015 року в сумі 14373,00грн. по терміну сплати 30.03.15 року та з урахуванням наявної переплати 2874,09 грн. сума боргу склала 11498,91грн.;

- несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9070629085 від 16.04.2015 року в сумі 467604,00грн. по терміну сплати 30.04.2015 року;

- несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкової декларації з податку на додану вартість №90999100691 від 18.05.2015 року в сумі 22065,00грн. по терміну сплати 30.05.2015 року.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12 березня 2015 року податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» №1447-25, яку направлено на адресу відповідача та отримано представником відповідача 04.04.2015 року.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сизам» про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сизам» (49000, Дніпропетровська обл.., місто Дніпропетровськ, вулиця Желваковського, будинок 2, кв.8, код ЄДРПОУ 35807046) на користь держави в рахунок погашення податкового у сумі 548994,94 грн. (п'ятсот сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні дев'яносто чотири копійки) на користь державного бюджету.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко