Court ruling № 75442002, 20.04.2018, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/6188/18

Номер справи місцевого суду: 522/21976/17

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В.І.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі судді-доповідача Черевко П.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій, бездіяльності та стягнення судових витрат, -

встановив:

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 11 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, 03.07.2018 року Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в особі представника Рибки Ю.Е. звернулося безпосередньо до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник звертається до апеляційного суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що Державана Казначейська служба України є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи.

Кошторисні призначення для сплати судового збору на 2018 рік Державній казначейськиій службі передбачені, але такі кошти розділені на 12 частин, асигнування на проплату збору відкриваються помісячно.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Наведеними нормами передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши клопотання, суд вважає, що наведені скаржником обставини не є такими, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області П.М. Черевко