Court ruling № 75414488, 20.07.2018, Nemyshlianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Frunzenskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 645/9227/15-ц

Провадження № 2/645/41/18

УХ В А Л А

іменем України

20 липня 2018 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Іващенко С.О.,

секретаря судового засідання – Біленко О.О., Новицької Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

04.11.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, та визнання права власності на спадкове майно.

24.12.2015р. та 18.10.2017 року уточнювала свої позовні вимоги. Ухвало. Від 14.12.2016 року по справі призначалась судово-почеркознавча експертиза.

Дана цивільна справа тривалий час перебуває в провадженні.

Проте позивач або її представник неодноразово надавали заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, а саме, в судові засідання призначені на 23.03.2016р., 25.05.2017р., 25.06.2017р., 27.06.2017р., 06.09.2017р., 21.12.2018р., ні позивач ні її представник не з’явились, однак належних доказів поважності причин неявки жодного разу надано не було.

Крім того, через канцелярію суду 25.06.2018р. позивачем надана заява про залишення позову без розгляду ( Вх. № 14901).

Проте в заяві від 19.07.2018р. (Вх. №16972) позивач просить відкласти розгляд справи для отримання правової допомоги та укладення договору з адвокатом для надання їй правової допомоги, однак доказів, про розірвання договору з її представником – адвокатом ОСОБА_5 не надала.

З огляду на наведене, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 вважав, що за таких обставин дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв’язку із зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобовязаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Прописуючи норми законодавства щодо залишення позовної заяви без розгляду, законодавець чітко та вичерпно прописав наявність обов’язкових двох обставин, а саме: повторна неявка в судове засідання позивача та відсутність від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому наявність інших обставин не відносяться законодавцем до альтернативних обставин, які мають визначальне значення при застосуванні норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та норми п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись позиціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, слід зазначити, що для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду поважність причин повторної неявки в судове засідання позивача не мають правового значення, адже факт повторної неявки в судове засідання позивача незалежно від причин неявки є підставою для залишення позовної заяви без розгляду лише при наявності сукупності таких обставин як: факту належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи; відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

За наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами, та вважає за доцільне залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.247, ч. 5 ст. 223, п. 3, п. 5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на спадкове майно – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Повний текст ухвали виготовлено 20.07.2018 року.

Головуючий суддя: