Decision № 75385341, 19.07.2018, Lychakivskyi District Court of Lviv City

Справа №463/665/18

Провадження №2/463/1070/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Життя» про стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за договором №1031202 в якості викупної суми в розмірі 9 931 гривень, збільшеної на коефіцієнт інфляції за 2017 рік (1,137 відповідно до даних Мінфіну), що становить 1360,55 гривень, неустойку за несвоєчасне здійснення страхової виплати за кожен день прострочення, виходячи з чотирьох відсотків річних (у відповідності до п.20.15 «Універсальних правил добровільного страхування життя»), що становить 512,44 гривень, а всього 11 803,99 гривень; за договором №1005604 в якості викупної суми в розмірі 1 695,85 EUR, що станом на 1 лютого 2018 року згідно з курсом НБУ становить 58 812,08 гривень, неустойку за несвоєчасне здійснення страхової виплати за кожен день прострочення, виходячи з чотирьох відсотків річних (у відповідності до п.20.15 «Універсальних правил добровільного страхування життя»), що становить 47,96 EUR, що еквівалентно 1 663,21 гривень, а всього 60475,29 гривень, а загальну суму за договорами – 72 279,28 гривень.

12 січня 2018 року представником позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 6 лютого 2018 року, уточнено позовні вимоги, остання просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором № 1031202 в якості викупної суми в розмірі 9 931 гривень, збільшеної на коефіцієнт інфляції за 2017 рік (1,137 відповідно до даних Мінфіну), що становить 1360,55 гривень, неустойку за несвоєчасне здійснення страхової виплати за кожен день прострочення, виходячи з чотирьох відсотків річних (у відповідності до п.20.15 «Універсальних правил добровільного страхування життя»), що становить 512,44 гривень, а всього 11 803,99 гривень; за договором № 1005604 в якості викупної суми в розмірі 1 745,33 EUR, що станом на 1 лютого 2018 року згідно з курсом НБУ становить 60 528,04 гривень, неустойку за несвоєчасне здійснення страхової виплати за кожен день прострочення, виходячи з чотирьох відсотків річних (у відповідності до п.20.15 «Універсальних правил добровільного страхування життя»), що становить 49,35 EUR, що еквівалентно 1 711,46 гривень, а всього 62 239,5 гривень, а загальну суму за договорами – 74 043,49 гривень.

Позов мотивує тим, що між позивачем і відповідачем 15 липня 2015 року укладено договір № 1031202 за програмою «Максимум» на строк до 14 липня 2023 року та 19 травня 2008 року укладено договір № 1005604 за програмою «Оранта-Life» на строк до 18 травня 2025 року. Договори складено на основі «Універсальних правил добровільного страхування життя». У зв'язку з важким матеріальним становищем він вирішив припинити дію договорів про що 10 жовтня 2016 року повідомив відповідача надіславши відповідні заяви керівництву ПрАТ «СК «Оранта-Життя». Згідно з п. 24.4, 24.2 Універсальних правил добровільного страхування життя» у разі дострокового припинення (розірвання) договору з ініціативи страхувальника, страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику викупну суму, яка розраховується на день припинення договору. Згідно з п. 24.6 «Універсальних правил добровільного страхування життя», датою дострокового припинення договору буде вважатися дата одержання страховиком заяви на дострокове припинення договору страхування, якщо в такій заяві страхувальник не вказав більш пізню дату дострокового припинення. Тобто з 18 жовтня 2016 року (дати отримання листів відповідачем) договори вважаються припиненими. У відповіді ПрАТ «СК «Оранта-Життя» повідомила позивача про те, що визнає відповідні викупні суми, що підлягають поверненню, також відповідач висловлює шану і пропонує з розумінням поставитися до складного фінансово-економічного стану в країні. Однак умови договорів не виконує, кошти не повертає. Тому на підставі ст. ст. 526. 530, 532, 610, 625, 979 ЦК України просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13 лютого 2018 року позов було залишено без руху.

22 лютого 2018 року, після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від представника позивача ОСОБА_3 у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду даної справи повторно не прибув із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим, від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності як і відзиву на позов. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та постановити заочне рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких мотивів.

У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 982 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 15 липня 2015 року укладено договір № 1031202 за програмою «Максимум» на строк до 14 липня 2023 року та 19 травня 2008 року укладено договір № 1005604 за програмою «Оранта-Life» на строк до 18 травня 2025 року, шляхом звернення із заявою на страхування та підписання полісів страхування. Зазначені договори складені на основі Правил добровільного страхування життя (універсальних), затверджених рішенням правління ЗАТ «СК «Оранта-Життя» № 14 від 26 квітня 2007 року та затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг 29 травня 2008 року. Заява страхувальника на страхування з усіма додатками, поліс страхування та Правила є юридичною основою взаємовідносин страховика та страхувальника і розглядаються як єдине ціле та становить договір страхування життя.

Як вбачається із заяв від 10 жовтня 2016 року та від 4 квітня 2017 року (а.с. 6, 9) ОСОБА_2 просив припинити дію зазначених вище договорів та повернути викупну суму через систему грошових переказів «Аваль-експрес» по причинні зростання фінансових витрат.

ПрАТ «СК «Оранта-Життя» листами від 28 березня 2017 року та 6 лютого 2018 року (а.с. 7, 22) повідомила ОСОБА_2 про те, що заяви про отримання викупної суми згідно полісу страхування життя № 1031202 від 15 липня 2009 року за програмою «Максимум» та полісу страхування життя № 1005604 від 19 травня 2008 року за програмою «Оранта-Life» були прийняті компанією до розгляду 18 жовтня 2016 року та 10 квітня 2017 року відповідно. Розрахована викупна сума за полісом страхування життя № 1031202 від 15 липня 2009 року склала 9 931 гривню (до оподаткування), розрахована викупна сума за полісом страхування життя № 1005604 від 19 травня 2008 року склала 1 745,33 Євро (до оподаткування). Крім того, ПрАТ «СК «Оранта-Життя» повідомила про те, що з пошаною та розумінням ставиться до рішення ОСОБА_2 розірвати договір страхування життя. Від імені Компанії просять вибачення за затримку в здійсненні виплати викупної суми за договорами. Зазначають, що виконують всі необхідні дії для скорішого розв'язання тієї ситуації, яка виникла.

Враховуючи зміст даних листів, суд робить висновок про те, що відповідач не заперечує факти укладення з позивачем договорів від 15 липня 2015 року № 1031202 за програмою «Максимум» та від 19 травня 2008 року укладено договір № 1005604 за програмою «Оранта-Life» та те, що викупна сума за договорами становить 9 931 гривню та 1 745,33 Євро відповідно.

Відповідно до ст. 997 ЦК України, договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про страхування» дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України «Про страхування» у разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума - грошова сума, яка виплачується страхувальнику у разі дострокового припинення дії договору страхування.

Крім того, згідно з п. 24.4 Універсальних правил добровільного страхування життя, у разі дострокового припинення дії договору страхування за згодою сторін або відповідно до п.п. 24.1.5-24.1.7, 24.3 цих правил страхувальник виплачує страхувальнику викупну суму за договором страхування.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зміст позовних вимог, наведене вище та те, що відповідачем викупна сума позивачу не виплачена, доказів протилежного відповідачем у відповідності до ст. 81 ЦПК України суду не надано, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача викупні суми в розмірі 9 931 гривню за договором від 15 липня 2015 року № 1031202 за програмою «Максимум» та 1 745,33 Євро за договором від 19 травня 2008 року № 1005604 за програмою «Оранта-Life», що станом на день постановлення рішення суду згідно з курсом НБУ становить 53 303,78 гривень.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що інфляційні втрати позивача по договору від 15 липня 2015 року № 1031202 становлять 1360,55 гривень, а тому такі підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

В частині стягнення неустойки суд відмовляє, оскільки п. 20.15 Універсальних правил добровільного страхування життя передбачає, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати вигодонабувачу неустойки за кожен день прострочення, виходячи з 4 % річних. В даному випадку позивач звертався до відповідача про сплату викупних сум до договорах страхування, а не страхових виплат, за несплату яких передбачена сплата неустойки, а тому відсутні підстави для стягнення неустойки, оскільки така не передбачена договірними зобов’язаннями, що виникли між сторонами за несвоєчасну сплату викупних платежів.

При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 704,8 гривень судового збору за подачу позову.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Життя» про стягнення коштів — задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Життя» в користь ОСОБА_2 9 931 (дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять одну) гривню за договором від 15 липня 2015 року № 1031202 за програмою «Максимум», а також інфляційні втрати в розмірі 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 55 копійок, а всього за вказаним договором 11 291 (одинадцять тисяч двісті дев’яносто одну) гривню 55 (п’ятдесят п’ять) копійок та 1 745 (одну тисячу сімсот сорок п’ять) Євро 33 (тридцять три) Євроценти за договором від 19 травня 2008 року № 1005604 за програмою «Оранта-Life», що станом на день постановлення рішення суду згідно з курсом НБУ становить 53 303 (п’ятдесят три тисячі триста три) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок.

В задоволені позовних вимог про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Життя» в користь ОСОБА_2 неустойки — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_2: місце проживання: 79032, м. Львів, вул. Шафарика, 4а/17, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Життя» місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 7, код ЄДРПОУ 25635389.

Суддя: Стрепко Н.Л.