
Справа № 161/10356/18
Провадження № 3/161/2522/18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 18 липня 2018 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого оператором ігрової зали ТзОв «Спорт Лото»
за ч. 2 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А НОВИВ:
До Луцького міськрайонного суду з Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 182 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД№333956 від 24 червня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 24 червня 2018 року о 03 год. 30 хв. в місті Луцьку по вул. Ковельській, 45/2, працює в «Спорт-Лото» без погодження режиму роботи, що є порушенням рішення Луцької міської ради №17/26 від 26 лютого 2015 року з внесеними змінами рішенням Луцької міської ради від 23 грудня 2008 року №33/15 «Про затвердження правил додержання тиші в громадських місцях та території міста Луцьк», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 182 КупАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому правопорушенні, також вказав, що вже притягався до даного виду відповідальності протягом року за такого ж роду правопорушення. При цьому, зазначив, що така ситуація відбулась внаслідок виконання ним вказівок керівництва.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1, вчинив адміністративне порушення, передбачене ч. 2 ст. 182 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення БД№333956 від 24 червня 2018 року, рапортом інспектора роти №3 батальйону УПП у Волинській області ОСОБА_2, довідкою УПП у Волинській області ДПП про підтвердження наявності повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП.
За змістом протоколуБД№333956 від 24 червня 2018 року ОСОБА_1 свою визнав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.182 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер і ступінь вчиненого правопорушення.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, який підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1, слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.182 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.182 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 (п’ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок за наступними реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві, код отримувача 37993783, Банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 899998, призначення платежу «судовий збір», рахунок отримувача: 31211256026001.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.
Волинської області
The court decision No. 75372845, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 18.07.2018. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 161/10356/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: