№ 75283498, 11.07.2018, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4296/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківсь-кої області від 17 квітня 2018 року (прийняте м. Івано-Франківську суддею Пастернак І.А.; складене у повному обсязі 24 квітня 2018 року) в адміністративній справі № 344/6052/17, провадження № 2-а/344/187/18 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, про зобов’язання вчинити дії щодо реєстрації особи за фактичним місцем проживання,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із вказаним позовом та просила зобов’язати управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради вчинити дії щодо реєстрації її за фактичним місцем проживання – АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона проживає за вказаною адресою на підставі ордера з 23.09.1984, тому відмова відповідача зареєструвати її місце проживання є неправомірною.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2017 року проведено заміну первинного відповідача управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради на належного – виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та залучено до участі в справі я третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила позивач ОСОБА_2Р, яка вважає, що необгрунтовані висновки суду першої інстанції призвели до порушення вимог матеріальної та процесуальної норми щодо об’єктивності, справедливості та неупередженості розгляду справи, ухвалення законного і обгрунтованого рішення. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що нею було подано усі документи, передбачені Правилами для реєстрації місця проживання, у тому числі й ордер, який підтверджує її право на проживання у житлі. Проте, ні відповідач, ні третя особи не звернули увагу на те, що вона не ставить вимогу про своє вселення на підставі ордеру, оскільки і так проживає у спірному житловому приміщенні на законних підставах. Її вимога стосується необхідності реєстрації свого фактичного проживання в житловому приміщення, куди вона була вселена і проживає на законних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, відповідно до рішення (протокол № 74 від 15.08.1984) спільного засідання президії профкому і адміністрації та розпорядження № 4 Івано-Франківського виробничого об’єднання «Карпатпресмаш» від 20.09.1984 ОСОБА_2 виділено однокімнатну квартиру № 28, житловою площею 14 кв.м в будинку № 48 по вул. Бр. Майданських в м. Івано-Франківську; склад сім’ї – 3 особи (а.с. 7, 8).

На підставі рішення (протокол № 74 від 15.08.1984), ВО «Карпатпресмаш» видало ОСОБА_2 ордер на житлову площу в гуртожитку за вказаною вище адресою; склад сім’ї: ОСОБА_2 – основний квартиронаймач, ОСОБА_3 – чоловік та ОСОБА_3 – син. Ордер дійсний протягом 30 днів (а.с. 6).

Відповідно до довідки № 02-02/9844 КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» від 03.11.2016 ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не зареєстрована за цією адресою (а.с. 5).

15.03.2017 департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради надав для ОСОБА_2 відповідь за № М/614, якою відмовив їй у реєстрації сім’ї за фактичним місцем проживання, оскільки ОСОБА_2 отримала ордер, але не знялась з реєстрації з попереднього місця проживання. Ордер, який отримала ОСОБА_2, не може бути підставою для реєстрації її сім’ї в малосімейний гуртожиток № 28 у будинку на вул. Гната Хоткевича, 48, оскільки згідно чинного законодавства ордер дійсний 30 днів (а.с. 4).

Вважаючи, що її право на реєстрацію за місцем фактичного проживання відповідачем порушено, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач не надала суду жодних доказів того, що вона зверталася до управління реєстраційних процедур виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із заявою встановленого зразка та документами, визначеними пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, про реєстрацію її за місцем фактичного проживання.

При цьому він зазначив, що пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207, (далі – Правила реєстрації місця проживання) визначено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає, зокрема: заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, зокрема, ордер; заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Згідно із частиною першою статті 58 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_4 народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до пункту 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених ОСОБА_4 міністрів Української РСР і Української республіканської ОСОБА_4 професійних спілок від 11.12.1984 № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_4 народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток № 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Частиною першою пункту 8 Правил реєстрації місця проживання визначено, що документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015 № 888-VIII повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб делеговані виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 11.03.2016 № 57-4 створено управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, що підпорядковується керуючому справами виконавчого комітету. Згідно із п.2.3 вказаного рішення на це управління покладено повноваження виконавчих органів міської ради у сфері реєстрації місця проживання/перебування особи у встановленому порядку, формування та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська відповідно до закону.

У запереченні на позов представник відповідача, зокрема, зазначив, що департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, до якого зверталася позивач, не здійснює повноваження у сфері реєстрації місця проживання/пере-бування особи.

А до управління реєстраційних процедур виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із заявою встановленого зразка та документами, визначеними пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, про реєстрацію її за місцем фактичного проживання позивач не зверталася.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскільки позивач не надала суду жодних доказів того, що вона зверталася до управління реєстраційних процедур виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із заявою встановленого зразка та документами, визначеними пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, про реєстрацію її за місцем фактичного проживання та що відповідачем було порушено її право на реєстрацію за місцем фактичного проживання, не встановлено таке і судом, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що підстави для задоволення її позовних вимог відсутні.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2018 року в адміністративній справі № 344/6052/17, провадження № 2-а/344/187/18 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_4 складена у повному обсязі 12 липня 2018 року.